На будівництві водопроводів у Миколаївській та Дніпропетровській областях діяла масштабна корупційна схема, у якій поєдналися інтереси високопосадовців, відповідальних за контроль будівництва, та лояльних підрядних компаній. За даними слідчих, керівники підрядних структур системно підробляли будівельну документацію, а посадовці Міністерства розвитку громад та територій, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та місцевих адміністрацій забезпечували її легалізацію та оплату.
У центрі схеми — фальсифікація актів виконаних робіт КБ-2В і довідок КБ-3. Саме ці документи є ключовими для визначення обсягу робіт та підставою для перерахування коштів підрядникам. За версією слідства, підрядники масово завищували обсяги, включали етапи, які фактично не виконувались, та використовували фіктивні або недійсні підписи технічного нагляду. Усі ці папери подавалися як офіційні й ставали підставою для багатомільйонних оплат із державного та місцевих бюджетів.
До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.
Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.
Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.
У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.
Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.
