У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

  • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

  • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

  • Вінницька область — 182 рішення;

  • Одеська — 168;

  • Львівська — 147;

  • Дніпропетровська — 116;

  • Київська — 115.

Реальні строки — виняток, не правило

У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Наукове дослідження: люди з психічними розладами дедалі частіше обирають партнерів із подібними проблемами

Люди з психічними розладами часто обирають партнерів із подібними...

Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

Фінські науковці з Університету Тампере виявили, що бактерії, які...

Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

У сучасному світі турбота про психічне здоров’я стає такою...

Як власники фірми «Гаврилівські курчата» уникли відповідальності за екологічну катастрофу

У 2017 році в Київській області розгорівся скандал довкола...

Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

Мер Києва Віталій Кличко вже багато років залишається однією...

У колишнього голови Дарницької РДА можуть конфіскувати квартири та круїзний катер

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) звернувся до Вищого антикорупційного...

На прикарпатті СБУ розкрила угруповання вимагачів: серед затриманих боксери і кандидати в депутати

4–5 вересня 2025 року правоохоронці провели масштабні операції у...