Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.
Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.
Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.
У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.
Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.
На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.
Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.
