Який сенс має наступ на Часів Яр для Росії

Збройні сили Росії ведуть потужні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Чому росіяни хочуть його захопити?

Часів Яр з населенням близько 14 тисяч осіб розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади.

Рік тому, коли битва за Бахмут, була у самому розпалі, саме Часів Яр був найголовнішим логістичним центром української армії, через нього проходила “дорога життя” – останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті.

Влітку і восени 2023 року українським армійцям вдалося відсунути росіян на флангах Бахмуту, але наприкінці осені та взимку вони спромоглися на контрудар на цьому напрямку.

Рухаючись зі сторони Берхівського водосховища і міської забудови Бахмута, російська армія в листопаді змогла захопити північно-західну околицю міста – селище Хромове і почала наступати на сусідні села – Іванівське і Богданівку. Станом на початок березня цього року бойові дії ведуться вже безпосередньо в межах цих населених пунктів. Якщо Росія зможе їх захопити, то впритул наблизиться до своєї цілі – Часового Яру.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Хортиця” Ілля Євлаш зауважує, що війська РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ і готуються до штурмових дій.

“Вони акумулюють дуже потужні свої сили і станом на зараз це можна вважати одним із потужних їхніх ривків на Часів Яр”, – заявив він.

“Ворог не шкодує своїх зусиль, намагається скористатися моментом – доволі довгий час використовує тактику “бігти туди, куди ллється”, шукає слабкі місця. І при найменшій нагоді десь прорвати оборону посилює свої угруповання і вдається до штурмових дій”.

Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець звертає увагу, що російське командування в останні дні вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, побачивши шанс на успіх операції.

Зокрема на південно-західному фланзі від Бахмуту росіяни ввели в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади. Вони мають допомогти в захопленні села Іванівське, яке стоїть на трасі Бахмут – Костянтинівка за 2,5 км від Часового Яру.

Загалом експерт каже, що бої на цьому напрямку тривають “з перемінним успіхом сторін”. Тобто, на якійсь ділянці росіянам вдається відтіснити українців з позиції, на іншій – навпаки.

Укріплена фортеця?

Водночас речник ОСУВ “Хортиця” Євлаш наголошує – Часів Яр захищений кількома смугами оборони. Зокрема, тут встановлені протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали для перешкоджання просуванню важкої техніки.

“До оборони Часового Яру готувалися давно, ще коли противник зміг захопити Бахмут. Звичайно, було зрозуміло, що необхідно обладнувати додаткові рубежі оборони, більш вигідні”.

Слід зауважити, що Часів Яр має вигідне у військовому плані географічне розташування – місто знаходиться на височині, на сході і півдні має водну перешкоду – канал Сіверський Донець-Донбас та низку великих ставків.

Ще до повномасштабної війни тут розташовувався штаб операції об’єднаних сил (ООС) та були підготовлені потужні оборонні укріплення.

Це власне дає розуміння, чому для захоплення населеного пункту зараз російське командування використовує свої найбільш підготовлені і професійні частини – десантно-штурмові війська.

За словами Євлаша, влада Росії розглядає Часів Яр як ключовий пункт для продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ.

“Доступ до Часового Яру відкриє ворогу дорогу для подовження їхніх наступальних дій, плацдарм для наступу на Костянтинівку. Звичайно, що основна ціль в Донецькій області –- це Краматорсько-Слов’янська агломерація”.

Крім того, військові аналітики кажуть, що захоплення Часового Яру змусить українські підрозділи відійти від сіл Кліщіївка і Андріївка на південь від Бахмуту. Вони були звільненні минулого року в ході контрнаступу ЗСУ. Якщо росіяни переріжуть логістичні артерії в тилу українського війська біля Часового Яру і Костянтинівки, то подальшого сенсу утримувати ці території не буде.