27 січня відзначаємо день пам’яті жертв Голокосту – події, що увійшли в історію України як одні з найстрашніших трагедій.
Голокост – це термін, який вживається для опису геноциду євреїв та інших уразливих соціальних груп під час Другої світової війни. Солдати Третього Рейху та їх союзники активно переслідували та знищували не лише євреїв, а й гомосексуалів, військовополонених, людей з інвалідністю та психічними захворюваннями, а також всіх, кого нацисти визнавали “неповноцінними”.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, встановлений на 27 січня, спрямований на вшанування пам’яті тих, хто став безневинними жертвами цієї страшної трагедії, а також на висвітлення злочинів нацистів. Українцям особливо важливо пам’ятати про цей страшний період, в результаті якого в нашій країні втратили життя близько 1,5 мільйона людей.
Голокост – це страшне переслідування та систематичне знищення євреїв та інших соціальних груп, яке було організоване нацистами Німеччини та їхніми союзниками під час Другої світової війни. За весь період Голокосту втратили життя приблизно шість мільйонів євреїв, що становило приблизно третину єврейського населення світу.
Націстські війська також винищили близько чверті всього світового населення циган, троє мільйонів радянських військовополонених (включаючи українців), а також тисячі осіб із числа душевнохворих, гомосексуалів, українських націоналістів, партизанів, біженців з окупованих територій та численних інших жертв.
Людей, яких нацисти вважали “неповноцінними”, утримували в спеціальних концентраційних таборах, відомих як “табори смерті”. Умови утримання, недоїдання та відсутність медичної допомоги призводили до того, що багато з ув’язнених не доживали до моменту страти. В концтаборах проводилися жахливі експерименти, а євреїв примусово стерилізували. Одним із найбільших нацистських концтаборів був “Аушвіц” у польському місті Освенцім.
На окупованих територіях нацисти проводили розшукування та розстрілювання євреїв, в співпраці з колабораціоністами. В Україні одним із найвідоміших місць масових розстрілів стало урочище Бабин Яр, поруч з яким розташовувався Сирецький концтабір. Кількість жертв Бабиного Яру точно невідома, існують різні оцінки від 70 до 150 тисяч осіб. Сьогодні на цьому місці знаходиться меморіальний комплекс, який вшановує пам’ять жертв Голокосту.
У Бабиному Яру страждали не лише євреї. Нацисти також вчиняли розстріли пацієнтів київської психіатричної лікарні, українських націоналістів, підпільників та військовополонених. Навіть дітей не обходило страшне лихо. Згідно з інформацією, у Бабиному Яру загинула й відома українська поетеса Олена Теліга разом з колегами-журналістами (точна дата та обставини її смерті залишаються невідомими). Протягом усієї Другої світової війни вдалося врятуватися лише 29 особам, які пережили Бабин Яр.
День пам’яті жертв Голокосту, визначений Генеральною Асамблеєю ООН з 1 листопада 2005 року, щорічно відзначається 27 січня. Україна, прийнявши участь у підписанні відповідного документа, також приєдналася до цього важливого ініціативного кроку.
Обрана дата не має випадковості – 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту звільнили ув’язнених з найбільшого нацистського концтабору “Аушвіц”. У зв’язку з цією подією, в цей день щороку вшановують пам’ять жертв Голокосту.
Зазвичай в День пам’яті жертв Голокосту у Бабиному Яру проводять пам’ятні акції, а до меморіалів жертв Голокосту в різних містах приносять квіти та свічки. Однак у 2024 році, у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, масових заходів не буде проведено з метою забезпечення безпеки.
У цей день плануються онлайн-презентації та інші інформаційні заходи, спрямовані на вшанування пам’яті тих, хто став жертвою Голокосту.
