Секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара під час великої війни активно виїжджав за кордон, офіційно — у службові відрядження, а фактично — користуючись власним літаком Piper 28-161 Warrior. Журналісти з’ясували, що за півтора року посадовець провів за межами України 61 день, і кожне відрядження супроводжувалося польотами його авіасудна, яке піднімалося в повітря з різних країн Європи.
Особливу увагу викликає травневий візит 2025 року до Варшави. Санжара мав представляти Дніпро на зустрічі з інженерною компанією, однак його літак вилетів із території Словенії, де навчається донька посадовця. До Польщі він прибув лише через тиждень після початку офіційної поїздки.
Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.
Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.
Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.
Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?
