Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.
Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.
Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.
Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.
Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.
Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.
Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.
Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.
Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.
На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.
У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.
В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.
Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.
