Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

В Україні вже не вперше виникає ситуація, коли законопроєкти, що мають велике економічне значення, застрягають в Офісі президента, через що бюджет втрачає мільйони гривень. Одним із яскравих прикладів є затримка підпису під законопроєктом №11416-д, який передбачав історичне підвищення податків для більшості українців. Цей закон мав набрати чинності 1 жовтня і забезпечити бюджетні надходження в розмірі 30 млрд грн до кінця 2024 року для фінансування війни. Однак, після 40 днів очікування, він набрав чинності лише 1 грудня, а деякі його положення стали актуальними лише з початку 2025 року.

Такі затримки — це не поодинокі випадки. Окремо варто згадати законопроєкт про авансовий платіж спиртзаводів, який, незважаючи на те, що його ухвалила Верховна Рада в рекордно короткий термін, більше ніж два місяці чекав на підпис президента. Тільки наприкінці грудня Володимир Зеленський підписав цей закон, що має закрити схему ухилення від сплати податків на спиртзаводах.

Ще один приклад — законопроєкт №11090, що передбачав підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Цей документ, ухвалений Верховною Радою 9 грудня, також не було підписано вчасно і залишався в Офісі президента майже місяць. Усі ці затримки призводять до значних бюджетних втрат. Наприклад, затримка підпису законопроєкту про акцизи коштувала бюджету близько 126 млн грн, що могло б бути спрямовано на потреби армії.

Ці явища в Україні вже отримали назву “тихого вето”, коли президент умисно затримує підписання законопроєктів всупереч конституційним вимогам. Хоча в Офісі президента пояснюють це необхідністю ретельного вивчення кожного документа, аналітики та депутати, зокрема Ярослав Железняк з фракції “Голос”, вважають, що ці затримки часто пов’язані з впливом лобістів, які намагаються відтермінувати впровадження економічно неприємних для бізнесу змін.

Загалом, за підрахунками, внаслідок таких затримок бюджет України втрачає значні суми. Наприклад, для тютюнової галузі затримка підписання законопроєкту коштувала бюджету понад 25 мільйонів гривень на день.

Незважаючи на те, що Конституція України передбачає 15 днів для підписання законопроєктів, у практиці українських президентів ця вимога часто не виконується. Згідно з експертами, така ситуація неможлива без змін до Основного закону, оскільки не чітко виписане формулювання дозволяє ухвалювати рішення на свій розсуд.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Колишнього детектива БЕБ Олександра Ткачука призначили в штурмовий полк «Сафарі»

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого...

Втрата ваги у дорослих: коли це «тривожний дзвінок»

У мережі іноді з’являються гучні твердження про те, що...

Колишній начальник поліції Червоноградського району катався на арештованому Audi Q7 із підробленими номерами

Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія...

Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

Фонд державного майна оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський...

АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення...

Коли банк може попросити документи про платежі

Банки в Україні все активніше відстежують фінансові операції клієнтів,...

Співачка Анна Трінчер зізналася про аб’юз у попередніх стосунках

Українська співачка Анна Трінчер у новому випуску свого подкасту...

Пластик підвищує ризики ожиріння, астми й безпліддя

За даними нового звіту дослідницької групи, опублікованого з посиланням...