Останнім часом серед обговорень у суспільстві часто згадується тема нападів на представників ТЦК. Чому відбуваються такі інциденти і які можуть бути причини цього явища розглянув у своїй статті Юрій Касьянов.
“…Рік наші депутати разом з урядом, Генштабом, Міністерством оборони та Офісом президента народжували закон про мобілізацію, який по суті нічим не відрізняється від радянських законів. Не змінилася совкова система репресивної мобілізації, не змінився сам принцип мобілізації, спосіб мобілізації, ідея мобілізації”.
“Гучні конфлікти за участю ТЦК будуть тільки наростати. Причини відомі, їх дві: несправедлива, непрозора, репресивна мобілізація; і неефективна, застаріла, репресивна машина мобілізації, ті самі військкомати, які дісталися нам у спадок від Радянського Союзу, і змінили тільки вивіску.
Чому ТЦК перебувають під командуванням Сухопутних військ, коли вони забезпечують людським ресурсом усі силові структури України?.. З одного боку, є закони про мобілізацію, дуже недосконалі, з іншого – прямі накази командування, що не терплять двоякого тлумачення. Є наказ давати по 100 осіб на добу – ловитимуть 100 осіб на добу, незважаючи на бронь, на здоровий глузд – підуть у солдати і медики швидкої допомоги, і працівники оборонних підприємств.
ТЦК давно треба було вивести в підпорядкування Міноборони, прибрати з них військових (навіщо там військові?), наситити списаними з армії військовослужбовцями, які дістали поранення і добре знають, що таке війна.
Проте півроку чи рік наші депутати разом з урядом, Генштабом, Міністерством оборони та Офісом президента народжували закон про мобілізацію, який по суті нічим не відрізняється від радянських законів.
Не змінилася совкова система репресивної мобілізації, не змінився сам принцип мобілізації, спосіб мобілізації, ідея мобілізації.
Справедливості немає – кого спіймали, той і піде воювати, а хто зможе відмазатися, той благополучно переживе війну. Тисячі лазівок у законодавстві надійно захищають близьких до державного апарату людей, жирний прошарок найбагатших і бандитів, які все куплять і з усіма домовляться. Брак бійців вирішують за рахунок пожежників, медиків, зброярів, перевізників. Зараз ще додасться «економічне бронювання» – легальний відкуп великого бізнесу за гроші – і соціальний вибух буде неминучий.
Але ж можна було зробити як, наприклад, у Штатах, коли прозора, публічна лотерея визначає, хто піде воювати сьогодні, а хто – завтра. Витягли кулю з датою твого дня народження, і ти йдеш до військкомату разом з усіма, хто народився цього дня. Усе просто. Справедливо. І прекрасно працює у справедливому, демократичному суспільстві, де свято шанують права людини і громадянина.
Але в нас – совок. Ми як уламок російської імперії ніяк не можемо відірватися від орди, ухвалюємо ординські закони, даємо владу ординським опричникам, провокуємо бійки на вулицях, вбиваємо будь-яке бажання йти до війська, і таким чином оголошуємо, що ми воюємо з Ордою.
А чи є сенс, якщо ми самі – орда?..”
Юрій Касьянов
