Цієї зими температура в Україні опускалася нижче -15 градусів, але на відміну від минулого сезону, коли Росія намагалася занурити країну в тривалий блекаут, цього разу атаки на енергосистему були менш інтенсивними.
Морози на початку січня були навіть сильніші, але споживання електроенергії продовжувало зростати. Українці були закликані готуватися до можливого погіршення ситуації, але атаки на енергосистему були менш частими.
Росія продовжує атакувати Україну, використовуючи різні види озброєння, включаючи балістичні ракети та “Шахеди”, іноді обстрілюючи міста і забираючи життя цивільних.
Втім, цього разу атаки на енергетичні об’єкти не призводять до масштабних блекаутів, як це сталося зимою 2022/23. Як відзначають експерти, і енергетики, і військові, стратегія Росії змінилася.
Питання залишається: чому Росія відмовилася від повної атаки на українську енергетику цього разу? Можливо, через брак ракет, ефективнішу українську протиповітряну оборону або зміну пріоритетів? І чи існує загроза повернення до попередньої стратегії в майбутньому?
У вересні 2022 року Росія розпочала перший масований удар на електромережі України, що позначило початок серії атак протягом цього сезону.
За період з жовтня 2022 року до березня 2023 року російські сили нанесли приблизно 1 200 ударів по енергетичній інфраструктурі України, повідомили в “Укренерго”. Більшість зруйнованих підстанцій були атаковані росіянами принаймні двічі. Внаслідок цього постраждали всі великі теплові і гідроелектростанції, повідомили у компанії.
Ракетний терор тривав протягом всієї осені та зими, змушуючи українців періодично сидіти без електрики, гарячої води та навіть опалення на протязі годин і навіть днів, та адаптуватися до розкладу відключень.
Незважаючи на це, енергетична система витримала великі труднощі. Навіть до літа знадобилось майже припинити відключення електрики.
Проте фахівці попереджають, що наступна зима може бути ще складнішою, і Росія може намагатися завершити те, що вона розпочала у попередньому сезоні.
Здається, що Україна ще не повністю відновилася від атак минулого року. Багато теплових електростанцій були зруйновані, а російські війська вдарили також по гідроелектростанціям на ріках Дніпро і Дністер.
“Росія накопичує ракети і шукає способи обійти українську протиповітряну оборону. І чекає на холод. Чекає на момент нашої вразливості”, – застеріг Володимир Кудрицький, голова “Укренерго”, у листопаді 2023 року.
Україна не залишалася осторонь. За допомогою західних союзників поступово відновлювали пошкоджені електропідстанції, запасалися запчастинами і працювали над захистом енергетичних об’єктів.
Але в вересні 2023 року здавалося, що новий сезон блекаутів наближається.
21 вересня російські сили випустили по Україні 43 ракети. Частину з них збили, але деякі потрапили в енергетичні об’єкти на заході та в центрі країни. Це був перший великий удар по енергетиці за півроку. Деякі області центральної та західної України, включно з Київщиною, тимчасово залишилися без електрики.
“Ми розуміємо, що етап енергетичного терору вже розпочався цього опалювального сезону”, – застеріг прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Проте найпесимістичніші прогнози наразі не підтвердилися.
І хоча російські сили продовжують наносити точкові удари по енергетичних об’єктах, опалювальний сезон вже триває на дві третини. Тому навіть якщо Росія намагатиметься “заморозити” Україну, цього сезону це ймовірно буде складніше виконати.
Прошлорічний опалювальний сезон і поточний значно відрізняються, повідомили у Військово-Повітряних Силах України через пресслужбу “Укренерго”.
За даними компанії, українські громадяни майже рік не стикалися з масованими обмеженнями енергоспоживання.
Хоча у деякі дні під час морозів або спеки в енергосистемі виникає дефіцит, і диспетчерам доводиться звертатися за допомогою до сусідніх країн, таких як Польща, Румунія та Словаччина.
Час від часу російські ракети прицільно атакують енергетичну інфраструктуру, переважно обстрілюючи райони поблизу лінії фронту, зокрема на Дніпропетровщині та Харківщині.
Один із останніх прикладів – атака дронів на високовольтні об’єкти у районі Кривого Рогу на початку лютого. Це спричинило перші відключення енергії з початку опалювального сезону.
Пізніше Дніпропетровщину знову вражали російські удари: 11 лютого дрони влучили на підстанцію в Павлограді, призводячи до відключення частини міста. Через два дні дрони пошкодили обладнання теплової електростанції, що призвело до перебоїв з електропостачанням і опаленням у Дніпрі.
Проте, на рівні всієї України, подібних руйнувань, як минулого року, атаки російських військ уже не завдають.
У “Укренерго” пояснюють це високою готовністю до зими, підсиленням протиповітряної оборони та тим, що російські сили тепер використовують частіше дрони, які легше збиваються протиповітряною обороною.
“Ми були готові до можливих атак на наші енергооб’єкти: протягом усього 2023 року ми накопичували аварійний запас обладнання, будували захисні споруди, вдосконалювали схеми ремонтних робіт, разом з місцевою владою розробляли нові варіанти резервного живлення”, – пояснюють у коментарях для Військово-Повітряних Сил України.
Як приклад успішної підготовки в компанії наводять атаку на Криворіжжя на початку лютого, яка була однією з найбільш масштабних за цей сезон.
“Минулого року такий удар по енергетичній інфраструктурі міг призвести до відключення енергопостачання всієї області. А цього року перерви в електропостачанні були лише в окремих районах Криворіжжя”.
У компанії також визнають, що Росія тепер використовує інші методи. Ці атаки вже не такі масштабні, як раніше.
“Цієї зими ми спостерігаємо, що Росія змінила тактику і атакує українську енергосистему переважно за допомогою дронів. Більшість з них наші Збройні Сили успішно ліквідують… А захисні споруди покривають, наскільки це можливо, обладнання”, – роз’яснюють вони.
Українські військові підтверджують, що стратегія Росії дійсно зазнала змін.
“Ви бачите, що в країні є світло, звичайно, що тут факт лишається фактом – Росія зосередила свої удари по інших об’єктах, не таких, як минулого року”, – заявив у коментарі для ВВС Україна речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
Тотальний блекаут вже не є їхньою метою, вважає він.
Ігнат нагадує, що минулого сезону потужні атаки стали щотижневими.
“Масовані – плюс менш масовані, десь 70 ракет в один день, 30 ракет – наступного. Плюс “Шахеди”, вони не давали спати практично щоночі. Вони хотіли позбавити нас можливості нормального існування”.
“Тому всі побоювалися, що Росія накопичить певну кількість ракет і знову почне обстріл нашої енергосистеми. Але з приходом холодів, осіні та зими, ми в принципі не бачили потужних обстрілів”, – додає Ігнат.
Чому?
Речник Повітряних сил відповідає на це питання так:
“Скоро кінець зими, ворог очевидно розуміє, що минулого року вони не досягли своєї мети, Україна не була занурена в блекаут, а цього року підготувалась”.
Схожу думку висловлює і колишній заступник начальника генштабу ЗСУ і експерт з питань ППО генерал Ігор Романенко.
“Вони бачать, що війна триватиме довго, і потрібно досягати результатів перш за все військовими. Минулого року вони побачили: вони нанесли удари (по енергетиці), але міста так і залишилися недоторканими. Вони побачили, що це забирає багато часу і потребує великої кількості засобів”, – зазначає він у коментарі для ВВС Україна.
Юрій Ігнат також згадує про зміцнення системи ППО – особливо мобільними групами, які отримали нове обладнання: нічники, тепловізори, прожектори. Це допомагає їм збивати більше “Шахедів” з ПЗРК та стрілецької зброї.
“Плюс західні системи, звичайно, також підсилили радянські, що є в Україні”, – додає він.
Проте він також зауважує, що радянські системи та ракети вичерпуються, і Україна очікує допомоги від своїх партнерів для поповнення цих запасів.
Відмова від занурення України в темряву свідчить про те, що Москва переорієнтувала свої сили на інші цілі.
Часті удари по Кременчуцькому нафтопереробному заводу вказують на те, що, подібно до минулого року, українська нафтопереробна галузь залишається об’єктом уваги російських сил.
Проте, головною метою тепер є насамперед воєнні об’єкти.
“Оскільки є недостатньо ракет для атаки на всі об’єкти, включаючи теплову та енергетичну інфраструктуру, їх доводиться використовувати у першу чергу проти військових об’єктів: військово-промислового комплексу, аеродромів, зенітно-ракетних комплексів… Змінилися пріоритети та об’єкти атак”, – пояснює Ігор Романенко.
На думку експерта, зараз росіяни прагнуть досягти якомога більшого просування на фронті.
“Для Путіна наразі найважливіше – до березня, до виборів, показати значний прогрес: продовжити агресивне наступництво, захопити повністю Донецьку та Луганську області, розширити окупацію Запорізької, Херсонської, Харківської”.
“Тому вони переорієнтували свої удари на воєнні об’єкти, але при цьому не забувають і про такі міста, як Харків чи Херсон, щоб психологічно вплинути на їхніх мешканців”, – додає генерал Романенко.
Цю нову стратегію підтверджує і Юрій Ігнат у розмові з ВВС.
“Акцент обстрілів змінився, спрямований він тепер на військові об’єкти”, – зазначає він.
Однак оцінити ефективність цієї стратегії важко, оскільки інформація про обстріли військових об’єктів в Україні є секретною.
Проте, ще одним фактором, який міг спонукати Росію до зміни тактики, є брак ракет.
Фахівці вже давно обговорюють те, що запас далекобійних крилатих ракет у росіян не нескінченний, і вони стараються економити їх.
“Минулого року вони використали майже всі свої ракети. Звернулися до серйозних запасів. Вони усвідомлюють, що збільшити виробництво, що розроблялось протягом років, швидко не вдасться. Крилаті ракети потребують значних витрат коштів, часу та достатньої кількості комплектуючих”, – зауважує речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
Тепер, замість цього, у нападах на Україну більше використовують балістичні ракети.
Крім того, росіяни активно використовують дрони-камікадзе. Їх можна легше збити, але вони виснажують українську повітряну оборону, і деякі з них все ж долітають до цілей.
Ще однією причиною зменшення використання крилатих “Калібрів”, які раніше часто використовувалися проти української інфраструктури, є успішні удари українських військ по структурах Чорноморського флоту РФ.
“Оскільки українські війська вдарили по структурах Чорноморського флоту, (росіяни) зараз мають менше можливостей використовувати “Калібри” – крилаті морські ракети”, – пояснює Ігор Романенко.
Чи означає це, що принаймні в нинішньому холодному сезоні, блекаути можна вже не очікувати?
В “Укренерго” виразно говорять, що слід бути обережними з прогнозами, проте зауважують, що значна частина опалювального сезону вже минала без блекаутів і масованих обмежень споживання.
“Так, ми помічаємо, що росіяни нагромаджують ракети та дрони з Північної Кореї та Ірану, і ми розуміємо, що вони можуть вразити в будь-який момент. Прогнозувати, яким буде цей удар, неможливо. Проте наша система протиповітряної оборони зараз набагато міцніша, ніж у минулому році, і ми більш готові”, – стверджує компанія у коментарі для ВВС Україна.
Військові експерти також не висловлюють занадто оптимістичних передбачень. Усе залежатиме від здатності України продовжувати відбивати атаки, а також від цілей, які ставитиме перед собою Росія.
“Це стратегія. Вона визначається Путіним та його військовим керівництвом, виходячи з того, що вони хочуть досягти. Зараз вони мають на меті якнайбільше просунення на фронті”, – підкреслює Ігор Романенко.
