Чи можуть росіяни знову наступати на Київ?

Теза про “русский город Киев” і далі періодично лунає у російських медіа. Утім, на кінець лютого 2024 року концентрації сил та створення ударних угруповань для нового походу на Київ немає.

Ба більше, початок формування таких угруповань у Білорусі або Брянській та Курській областях РФ буде одразу помітним для розвідки.

Знову досягнути оперативної раптовості, як у лютому 2022 року, коли російські десантно-штурмові колони за кілька днів дійшли до передмість Києва, армії Росії вже не вдасться. Але при цьому, стверджують експерти, готуватися треба до всього.

То чи може російська армія знову спробувати захопити Київ та які чинники можуть свідчити про підготовку до цього?

Як росіяни наступали на Київ у 2022 році

24 лютого 2022 року наступ російських батальйонно-тактичних груп (БТГр) з півночі на Київ був одним з пріоритетів вторгнення.

Колони рухалися одразу з кількох напрямків: Глухів-Конотоп-Ніжин, Суми-Прилуки, Тростянець-Гадяч.

Але основними російськими ударними силами було угруповання, що зайшло з Білорусі через Чорнобильську зону, а також група, яка наступала з іншого боку Дніпра – від Чернігова на Бровари.

Посилити просування на Київ мав десант у Гостомель вже у перший день повномасштабного вторгнення та, ймовірно, аналогічний десант в аеропорт у Василькові, чого зробити росіянам не вдалося.

В аналізі британського Королівського інституту досліджень оборони та безпеки (RUSI), серед авторів якого є також екскомандувач десантно-штурмових військ ЗСУ Михайло Забродський, зазначено, що “північна вісь була головним напрямом, метою якого було оточення та захоплення Києва”.

“Для цього росіяни сформували дві групи військ, якими керували з командного пункту Східного військового округу. Одну групу сформували у Гомельській області Білорусі, вона використовувала тактичний знак “V” з наказом атакувати Київ вздовж правого (західного) берега ріки Дніпро. Другу сформували у Брянській області Росії, у неї був тактичний знак “O” з наказом оточити Київ з лівого (східного) берега”, – пишуть RUSI.

Автори додають, що “гомельське” угруповання поділялося на підрозділи, які мали перерізати шляхи сполучення Києва з заходу (такі як “житомирська” і “варшавська” траси), та частини, що повинні були безпосередньо заходити в українську столицю.

Кількість обох основних груп оцінюють у близько 40 батальйонно тактичних груп, або 25-35 тисяч бійців.

Таку невизначеність у цифрах можна пояснити тим, що російські БТГри нараховували різну кількість бійців (від 400 до 800) та були укомплектовані різною технікою й озброєнням.

У RUSI з посиланням на “матрицю синхронізації 1-ї танкової армії, захопленої біля Києва у березні 2022 року”, стверджують, що росіяни розраховували виконати всі свої основні бойові задачі протягом десяти днів вторгнення, після чого залишалася зачистка окремих решток ЗСУ та “націоналістичних підрозділів”.

А повна анексія України мала б завершитися до серпня 2022 року.

Розрахунки про “десять днів” виглядають не так вже й фантастично, якщо враховувати, що на півдні України російській армії вдалося фактично за тиждень захопити сухопутний коридор до Криму і оточити Маріуполь.

Утім, всі плани росіян з першого наступу на Київ зірвали ЗСУ – дії маневрених піхотних підрозділів, ефективна робота розвідки та артилерії, а також те, що українська протиповітряна оборона змогла встояти та відновити координовану роботу після перших днів великого вторгнення.

“Невдалі спроби наступу на Київ, у яких систематично знищували війська противника на всіх напрямках, тривали до 19 березня, коли підрозділи Збройних сил РФ перейшли до оборони й почали окопуватись. Згодом, внаслідок контрнаступу ЗСУ, залишки російських підрозділів до початку квітня покинули територію Київщини”, – йдеться в аналітичній довідці від Генштабу ЗСУ, яку отримала BBC News Україна.

Новий наступ

Про амбіції “захопити Київ” періодично говорять як російські “воєнкори”, так і політики різного рівня.

У своєму інтерв’ю заступник голови Радбезу Росії Дмитро Мєдвєдєв поділився думками про те, де потрібно “зупинитися” Росії.

“Напевно, це має бути і Київ. Якщо не зараз, то через деякий час. З двох причин. Київ – російське місто. І звідти йде загроза існуванню Російській Федерації”, – розповідав колишній прем’єр і президент Росії.

Але реальної підготовки росіян до “походу на Київ” зараз не видно, стверджують військові.

У січні вже колишній командувач оперативно-стратегічного угруповання ЗСУ “Північ” Сергій Наєв писав, що на ділянці його відповідальності (а це, зокрема, і Київщина), “накопичення сил ворога не помічається”.

При цьому, за його інформацією, біля півночі України росіяни утримують угруповання розміром близько 20 тис. військових. Ще до 2 тис. бійців вздовж українського кордону зосередили білоруси.

З того часу жодних офіційних новин про збільшення кількості російських сил на умовному “київському” напрямку не надходило.

Голова ГУР МО Кирило Буданов на нещодавньому форумі “Україна. Рік 2024” також заперечив інформацію про плани повторної спроби просування російської армії з півночі: “Уже два роки лякають: зараз прийдуть звідти-звідти… Я вже втомився всім відповідати. Це не так”.

Утім, всі опитані BBC News Україна військові оглядачі допускають, що новий наступ на Київ все ж можливий.

“До цього треба бути готовими, тому що це війна. У будь-який момент вони можуть почати якісь рухи”, – говорить Роман Погорілий, співзасновник і аналітик групи DeepState.

“Можуть із Чернігівської області наступати. Можуть через Суми на Прилуки. Можуть зі Сходу. Можуть з Півдня вздовж Дніпра. Але з Білорусі – найбільш короткий шлях”, – відзначає координатор іншої моніторингової групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець.

При цьому додає, що зараз немає ознак того, що росіяни готові “проводити глибокі операції в бік Києва”.

А голова правління фонду “Повернись живим” Тарас Чмут в ефірі подкасту “Фронтова поплава” розповів, що загроза повторного наступу на Київ в останні місяці все ж зросла.

“Чи є така загроза? Є. Чи більша вона зараз, ніж пів року тому? Напевно, так. Чи наростає тенденція до цього? Напевно, так. Чи розуміють цю тенденцію в Україні? Напевно, так. Чи готуються? Так”, – пояснив він.

“Точно хтось на когось буде цього року наступати, бо не може йти війна інакше. Завжди хтось має стратегічну ініціативу і намагається її реалізувати. І завжди є друга сторона, яка переходить у стратегічну оборону, щоб виснажити наступаючі сили супротивника, перехопити стратегічну ініціативу і піти в контрнаступ. Це “база” війни”, – зазначив Тарас Чмут.

І додав, що “рік буде непростим”.

Ознаки підготовки

Є набір цілком чітких сигналів, які будуть свідчити про підготовку нового наступу на Київ з Білорусі або найближчих до Києва областей Росії.

Насправді ці індикатори були й в лютому 2022 року, втім, тоді їх розцінювали частково як елементи політичного тиску Москви.

“Коли почнеться процес розгортання росіян, то ми його побачимо. У військових є ознаки оперативного розгортання угрупування військ: транспортні комунікації працюють в певному режимі, є ознаки на місцевості, є підготовка госпіталів та інші елементи”, – каже Костянтин Машовець.

За різними оцінками, таке розгортання можна буде побачити щонайменше за місяць до реальних дій, а, можливо, і раніше – рух великих з’єднань військ в умовах супутникової розвідки приховати неможливо.

Разом з тим, російське командування може вдатися і до імітації наступу на Київ, щоб відтягнути сили з інших напрямків.

“Противник може займатися оперативною грою і вводити в оману. З реальним зосередженням якоїсь кількості військ”, – попереджає Костянтин Машовець.

“Треба готуватися до будь-яких варіантів. В Авдіївці росіяни взагалі пролізли через трубу колектора”, – додає Роман Погорілий.

Водночас реальний наступ на Київ точно відрізнятиметься від дій диверсійних груп, які насправді постійно відбуваються на півночі України, але не завжди потрапляють у інформаційні зведення.

Це може бути лише загальновійськова операція за участі десятків тисяч російських військових. Тому одним із головних індикаторів нового наступу на Київ може бути нова хвиля відкритої (а не прихованої, як зараз) мобілізації в РФ.

“Проблема в тому, які завдання буде ставити російське військово-політичне керівництво. Якщо в них стоїть завдання зберігати під контролем ті території, які вони зараз мають, і створювати тиск на українські позиції, то їм вистачає і цього угруповання. Сенсу оголошувати якусь масштабну відкриту мобілізацію немає”, – пояснював аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков в інтерв’ю каналу “Мілітарний”.

“Якщо якоїсь мобілізації після так званих “виборів президента Росії” не оголосять, це означає, що Росія обрала саме таку стратегію (утримання захоплених територій. – Ред.). Якщо оголосять, то це означає, що вони готуються, може, на одному-двох додаткових напрямках щось спробувати. Найбільш вірогідний потенційний напрямок, який називають, це стик Сумщини і Харківщини. Але поки що ми не бачимо ознак цього”, – додав він.

Вибори президента РФ пройдуть 15-17 березня.

Рекрут легіону “Свобода Росії” та колишній адвокат Олексій Барановський в розмові з BBC News Україна допускає варіант нової хвилі мобілізації росіян.

“Логіка проста: після березневої “електоральної процедури”, яку Кремль перетворює фактично на референдум підтримки війни, руки Путіна будуть остаточно розв’язані. І не лише щодо України, а й до свого населення. Мовляв, 80% сказали “так” Путіну – тепер Путін дає вам команду в атаку”.

“Путін може вважати, що його армія достатньо перезавантажилася, щоб повторити марш на Київ за три дні. Результат буде той самий, і навіть більш катастрофічний для Кремля. Українські сили оборони готові відбити новий наскок на Київ, а легіон “Свобода Росії” візьме участь в обороні в рамках поставлених завдань”, – додає російський доброволець.

Підсумок: Києву треба бути готовим

Для повторного наступу на Київ росіянам потрібно буде зосередити десятки тисяч бійців і техніки.

А з урахуванням фортифікацій та інших елементів підготовки української армії на півночі, це означає потребу в набагато більшому угрупованні.

“На початковому етапі наступало від 30 до 35 тисяч, разом із резервами. Але зараз стратегічної і оперативної раптовості у них не буде. Значить, угрупування явно має бути більшим”, – каже Костянтин Машовець.

Ймовірно, росіянам тепер доведеться зібрати значно більше сил на “київському напрямку”, аж до 100-120 тисяч.

Так само без “оперативної раптовості” вже навряд чи можливе стрімке просування колон російських колон на БМД і БМП вглиб Київщини на десятки кілометрів за день, як і новий десант на аеродроми, як було у Гостомелі.

Але це не скасовує загальної загрози для Києва.

“Тема може актуалізуватися в будь-який день”, – наголосив Тарас Чмут у згаданому ефірі “Поплави”.

Потенційними напрямками нового великого наступу може бути не Київ, а інше місто або об’єкт – Харків, Хмельницька чи Рівненська АЕС (про очікування окупації цих атомних станцій білоруськими силами на початку великого вторгнення йдеться у згаданому дослідженні RUSI).

“Ніхто не чекає від путінської весни 2024-го нічого іншого, окрім нової хвилі мобілізації та військової ескалації. Але і росіянам важливо розуміти, що війна торкнеться всіх і відсидітися не вийде, а черги на умовному грузинському кордоні для тих, хто не захоче воювати за амбіції Путіна в складі армії окупації, цього разу можуть бути ще більшими”, – підсумовує Олексій Барановський.