Різке зростання цін на пальне в Україні знову загострило дискусію про реальні причини подорожчання та роль тіньових схем на ринку. Лише за одну ніч дизель подорожчав на 1–2 гривні, досягнувши рівня 86–89 грн за літр. Бензин А-95 тримається на позначці близько 75 грн, а преміальні марки пального на окремих АЗС уже коштують до 86 грн за літр. Навіть автогаз, який раніше вважався найдоступнішою альтернативою, піднявся до 45–47 грн.
Однак за стрімким ростом цін, за словами джерел, стоять не лише ринкові фактори, а й можливі системні зловживання на регіональному рівні. Йдеться, зокрема, про Харківську область, де, за наявною інформацією, діють схеми нелегального виробництва та реалізації пального.
У центрі уваги — діяльність структур, пов’язаних із колишнім першим заступником голови Харківської ОВА Олександром Скакуном. За твердженнями джерел, через мережу компаній, серед яких називають «Брент Ойл», організовано виробництво пального на базі підпільного нафтопереробного комплексу в Мерефі. Потужності, за цими даними, можуть досягати до 200 тонн продукції на добу.
Йдеться про виробництво дизельного пального без необхідних ліцензій і сплати акцизів. За результатами окремих лабораторних досліджень, така продукція може не відповідати стандартам якості. Надалі, як стверджується, пальне проходить через ланцюг підконтрольних компаній, де оформлюється як хімічна продукція або інші технічні речовини. Це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та легалізувати товар на ринку.
Окрім цього, за інформацією співрозмовників, йдеться і про можливі маніпуляції у сфері державних закупівель. Зокрема, через участь у тендерах для комунальних підприємств Харкова та області може відбуватися постачання сумнівного пального за бюджетні кошти.
Паралельно згадується ще одна схема, пов’язана з так званим Мереф’янським нафтопереробним напрямком, де фігурує ім’я Костянтина Валеуліна. У цьому випадку йдеться про ймовірні операції з податковими «скрутками» та обготівковуванням коштів через низку підприємств.
За заявами щодо можливої протиправної діяльності вже відкрито кримінальне провадження за статтею про зловживання владою. Водночас, як зазначають джерела, ефективність розслідування поки викликає питання.
На цьому тлі особливо гостро постає проблема контролю з боку державних органів. Експерти наголошують: за відсутності належного нагляду та прозорості ринку кінцеву ціну за пальне сплачують звичайні споживачі, які фактично компенсують як глобальні економічні фактори, так і можливі внутрішні зловживання.
Ситуація з цінами на АЗС вкотре піднімає питання: чи здатна держава забезпечити чесну конкуренцію на паливному ринку та припинити практики, які можуть мати ознаки системного порушення законодавства.
