В Україні готують єдину захищену екосистему обміну даними між армією і державними реєстрами. Мета — прибрати хаос у воєнкоматах (ТЦК), зменшити кількість помилкових повісток і реально зрозуміти, хто може служити, а хто — ні. Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. Він говорить про інтеграцію системи «Резерв+» з іншими державними базами даних, а також пояснює, чому не треба боятися доступу ТЦК до реєстру виборців.
Як це має працювати
За словами Тимочка, найближчим часом має запрацювати великий сервіс, розбитий на окремі сегменти доступу. Кожна структура — включно з ТЦК — бачитиме тільки ті дані, які їй потрібні для роботи, і нічого зайвого. Ідея проста: не «тотальний доступ до всього», а контрольований доступ за посадою і повноваженнями.
Приклад, який він навів:
Працівник ТЦК збирається відправити повістку. Система автоматично перевіряє людину по держреєстрах. І одразу показує: у реєстрі актів цивільного стану є запис про смерть / людина за кордоном багато років / є інвалідність / є статус багатодітного батька / є інші законні підстави для звільнення від служби.
Тоді повістка не надсилається взагалі, бо немає сенсу. Раніше це з’ясовували вже «постфактум», після того як повістку намагалися вручити навіть тим, хто фізично не підлягає мобілізації.
Чому це важливо
-
Менше абсурду.
Суспільний токсик момент, коли повістки приходили людям з тяжкою інвалідністю або навіть загиблим, має зникнути. Тобто система не тільки «ловить ухилянтів», але й захищає тих, хто законно не може служити. -
Менше біганини.
Раніше ТЦК вручав повістку, а потім починав шукати довідки, МСЕК, документи про дітей тощо. Це розтягувало процес і створювало конфлікти. Тепер усе підтягується автоматично з державних реєстрів (Мін’юст, МВС, МОЗ, міграційна служба тощо), і людина не мусить доводити очевидне вдруге. Це закладено в логіку цифрової зв’язки «Резерв+» з іншими державними базами. -
За оцінкою Тимочка, така інтеграція дозволить вперше реально порахувати:
– скільки людей реально ухиляється від мобілізації;
– скільки людей об’єктивно не придатні за станом здоров’я або мають законну відстрочку.
Це важливо і для планування мобілізації, і для того, щоб не розкручувати міф «всі тікають», коли частина просто не підлягає службі.
Що таке «Резерв+» і чому про нього говорять
«Резерв+» — це цифровий сервіс, через який військовозобов’язані можуть оновлювати свої дані, подавати інформацію до ТЦК онлайн та навіть шукати відкриті вакансії у Силах оборони (фактично — цільовий рекрутинг за спеціальністю). Цей напрямок Міноборони і Мінцифри просувають як частину так званої «смарт-мобілізації»: ідея в тому, що людина не просто «потрапляє куди завгодно», а може податися туди, де її навички реально потрібні. Уже десятки тисяч людей скористалися цим функціоналом, за офіційними заявами команди цифрової трансформації сектору оборони.
Мінцифри запевняє, що система має закритий, захищений контур і за півтора року повномасштабної війни не було витоків чутливих персональних даних військовозобов’язаних. Дані з реєстрів (МВС, МОЗ, податкова, міграційна, тощо) зливаються не в «відкриту базу для всіх», а в е-реєстр оборони, доступний лише уповноваженим структурам за роллю.
А як же «реєстр виборців» і страшилка «голосував — підеш служити»?
Тимочко окремо згадав цю історію. Каже: коли він пояснював, які саме реєстри будуть підключені, публіка майже не реагувала — аж доки не пролунала фраза «реєстр виборців». І одразу заголовки: «Проголосував — отримаєш повістку».
Він пояснює, що це маніпуляція. Реєстр виборців дійсно один із найповніших в країні (там адреси, дата народження, громадянство тощо). Але суть не в тому, щоб «знайти всіх, хто ходив на вибори», а в тому, щоб мати коректні контактні дані людини і перевірити статус (живе в Україні чи виїхав давно, змінив місце проживання, тощо). Жодних «каральних списків за голосування» тут немає.
