Мережа автозаправних станцій «Авіас», пов’язана з групою «Приват», опинилася в епіцентрі скандалу через блокування поставок дизельного пального, призначеного для цивільного захисту під час воєнного стану.
У липні 2023 року Департамент цивільного захисту Дніпропетровської ОВА перерахував ТОВ «Інтекс Інвест» 4,55 млн грн за 100 000 літрів дизельного пального для генераторів та аварійної техніки. Натомість замовнику видали скретч-картки мережі «Авіас». Уже з грудня 2024 року оператори на заправках почали відмовлятися відпускати паливо за цими картками, і як наслідок 48 760 літрів (майже половина замовленого обсягу) так і не було відпущено — бюджет зазнав збитків на 2,2 млн грн.
Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.
Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.
Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.
Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.
