Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.
За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.
Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.
У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.
Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.
