В Україні найближчим часом можуть зрости зарплати. Економісти прогнозують поступове підвищення доходів уже навесні, однак воно буде нерівномірним: у деяких галузях зарплати можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень, тоді як у бюджетній сфері зростання буде значно скромнішим.
Про це розповіли економічні експерти Олег Пендзин та Андрій Забловський.
За словами Олега Пендзина, у березні середня зарплата в Україні може дещо зрости порівняно з лютим. Експерт пояснює це насамперед дефіцитом робочої сили, який відчувають багато компаній, а також посиленням конкуренції між роботодавцями.
Крім того, на ситуацію впливає адаптація економіки до умов воєнного часу.
Пендзин нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік закладено прогноз середньої зарплати на рівні 30 032 гривні. За його оцінками, ринок поступово буде підтягуватися до цієї позначки протягом весни.
“Спостерігатимемо стабільне підтягування ринку до цієї позначки протягом весни. У березні середня зарплата може зрости приблизно на 1,5% порівняно з лютим, або на 400–450 гривень“, — зазначив економіст.
Він пояснює, що на ринок праці впливають дві ключові причини. Перша — підвищення мінімальної зарплати на початку року, що традиційно стимулює зростання доходів у різних секторах економіки.
Друга причина — мобілізація, яка призводить до скорочення кількості працівників у багатьох галузях.
Найбільший дефіцит кадрів сьогодні спостерігається серед робітничих і технічних спеціальностей. Йдеться про станочників, будівельників, водіїв, інженерів та інших технічних фахівців.
“Їхні заробітки зростають швидше за інші. Натомість бюджетники навряд чи можуть розраховувати на суттєве підвищення зарплат. Працівникам офісних сфер, зокрема продажів, часто доводиться збільшувати власні доходи за рахунок результатів роботи та обсягів продажів“, — пояснив Пендзин.
Економіст Андрій Забловський зазначає, що офіційної статистики за лютий поки немає. За оцінками експертів, середня зарплата в Україні нині становить приблизно 28,8–28,9 тисячі гривень.
У березні цей показник може зрости ще на 0,5–0,7%, тобто приблизно на 150–200 гривень.
“Березень очікується як місяць активного росту. Це пов’язано з початком весняного бізнес-сезону та підготовкою до посівної кампанії, що підвищує зарплати в аграрному секторі“, — пояснив Забловський.
Водночас експерт підкреслює, що різниця між галузями залишається дуже великою.
Найвищі зарплати традиційно пропонують у сфері IT та телекомунікацій. У цих галузях середні доходи перевищують 75 тисяч гривень.
До найбільш високооплачуваних спеціалістів належать програмісти, DevOps-інженери, Data Scientist, технічні архітектори та product-менеджери. Також високі зарплати отримують CTO, IT-директори, системні архітектори та фахівці з кібербезпеки.
У багатьох випадках їхні доходи можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень на місяць.
Водночас зарплати понад 40 тисяч гривень пропонують і в інших сферах. Наприклад, менеджери з продажу можуть заробляти 36–45 тисяч гривень, водії — близько 35 тисяч гривень.
HR-менеджери отримують приблизно 31 тисячу гривень, а фахівці з нерухомості — близько 44 тисяч гривень. Інженери та будівельники заробляють у середньому 30–40 тисяч гривень.
Близькими до середнього рівня зарплат залишаються доходи у сфері обслуговування. Кухарі отримують приблизно 29 тисяч гривень, комірники — близько 27 тисяч гривень, а бухгалтери — приблизно 26 тисяч гривень.
Працівники сфери обслуговування мають у середньому 25–26 тисяч гривень, тоді як бариста заробляють близько 22 тисяч гривень.
Найнижчі зарплати традиційно фіксують у гуманітарних і бюджетних сферах. Йдеться про працівників культури, бібліотекарів, молодших наукових співробітників, а також частину працівників освіти.
У цих галузях доходи часто становлять лише 17–22 тисячі гривень.
Експерти прогнозують, що протягом весни зарплати можуть зрости ще на кілька відсотків. Якщо ця тенденція збережеться, середній рівень доходів в Україні поступово наблизиться до позначки 30 тисяч гривень.
Водночас темпи зростання залишатимуться різними залежно від галузі. Найшвидше зарплати зростатимуть там, де роботодавці відчувають гострий дефіцит працівників.
