Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

Національна комісія, яка продовжує державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядає можливість значного підвищення мінімальних граничних цін на ринку електроенергії. За повідомленням, вони можуть збільшити майже 100 разів, і це рішення може набути чинності вже влітку 2025 року.

Про це йдеться у листі Федерації роботодавців України до НКРЕКП, який є у розпорядженні UAprom.

Федерація роботодавців України закликала НКРЕКП надати пояснення щодо запланованого підвищення прайскепів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку з 10 грн/МВт·год до більш ніж 1000 грн/МВт·год. За оцінками Федерації, таке підвищення призведе до щорічних фінансових втрат для українських підприємств на суму понад 6,2 млрд грн.

У Федерації зауважили, що встановлення мінімальних цін на електроенергію є неконкурентним і європейські країни не застосовують аналогічні практики. Це ставить під питання відповідність ініціативи європейським стандартам регулювання енергетичних ринків.

Окрім цього, Федерація роботодавців України вимагала скасування рішення НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2200, яке встановлює новий тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго” на 2025 рік. Згідно з цим рішенням, тариф буде збільшений майже на 30%. Федерація стверджує, що таке рішення є необґрунтованим і непрозорим, що ще більше ускладнює фінансову ситуацію підприємств.

Закриття торгів електроенергією та зниження прозорості ринку

У другій половині 2024 року в Україні були введені обмеження на публікацію даних про торги електроенергією. З 30 грудня 2024 року, посилаючись на воєнний стан, АТ “Оператор ринку” припинило публікацію інформації про торги на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку. “Українська енергетична біржа” також закрила вільний доступ до аукціонних бюлетенів та бюлетенів середньозважених цін.

Нагадаємо, напередодні звільнення з “Укренерго” ексголови компанії Володимира Кудрицького, одразу кільком приватним компаніям були надані держгарантії фінансування. Серед цих фірм виявилися підприємства родини керівниці Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи та колишнього високопосадовця ФДМУ Олександра Візіра. В той час, як Крупа вже має підозру та перебуває в СІЗО, Візір й досі – поза увагою НАБУ.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Чим небезпечна картопля і кому варто обмежити її вживання

Картоплю часто називають «другим хлібом» і вважають одним із...

Європейську площу чекає реконструкція: заморожений проєкт у центрі Києва отримав нового інвестора

Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» оголосив про придбання контрольного пакета...

Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

Київрада 10 лютого 2026 року ухвалила рішення про створення...

Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

У січні 2026 року річна інфляція в Україні знизилася...

Мобілізацію в Україні можуть реформувати найближчим часом

Мобілізаційні механізми в Україні можуть зазнати суттєвих змін уже...

Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

В Одеській області суд обрав запобіжний захід керівнику Березівської...

Прострочений паспорт чи віза: головні причини депортації українців з Європи

Багато українців стикаються з труднощами ще на етапі перетину...

Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

Німеччина планує відправити Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, які...