У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.
За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.
Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.
На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.
Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.
Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.
