Наприкінці січня геомагнітна обстановка навколо Землі стабілізувалася, і така ж ситуація збережеться на початку лютого. За оцінками науковців, серйозних магнітних бур найближчими днями не очікується.
За прогнозом фахівців, 1 лютого можливі лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, однак їхньої інтенсивності недостатньо для формування повноцінної магнітної бурі. З початком нового робочого тижня магнітне поле Землі має повністю повернутися до стабільного стану.
Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.
Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.
Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.
Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.
Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.
