Мережа суддів, правоохоронців та адвокатів, пов’язаних з Татаровим, може закривати невигідні для влади справи

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, брав участь у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 закладів вищої освіти. Більшість з цих осіб на сьогодні мають видатні кар’єри в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беруть участь у вирішенні знакових справ, зокрема, у справах Стерненка та Дениса Єрмака.

За даними журналістів, вказані 59 осіб захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або на захисті, де він був науковим опонентом, протягом вищезазначеного періоду, коли Татаров не мав посади в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він був науковим опонентом, виділяються наступні імена:

  • Станіслав Свириденко, адвокат, що представляв інтереси Ірини Кузнецової, дружини одного з нападників на активіста Сергія Стерненка;
  • Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду, яка практично підтримала віправку Романа Ратушного під домашній арешт;
  • Світлана Смик, суддя Печерського районного суду, яка спочатку затягувала розгляд справи про невчасне декларування президентом Зеленським отримання 2,5 млн гривень за продаж облігацій, а потім закрила її. Вона також відома через справу натоятеля Києво-Печерської Лаври Павла Лебідя, авторозподіл суддів по цій справі мав ознаки корупції;
  • Віта Бортницька, суддя Печерського районного суду, яка перед виходом на пенсію ухвалила рішення про арешт майна Петра Порошенка.

У зв’язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, відзначено, що з Олегом Татаровим пов’язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Вважається, що між Татаровим та цими особами, які захищалися від судового переслідування, існує системний зв’язок.

“Доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв’язки, не виявлено. У ролі заступника керівника Офісу Президента він не має офіційних кадрових повноважень. Але існує де-юре та де-факто. Відомо, що Татаров впливає на правоохоронний блок. Важко повірити, що Офіс президента не мав жодного впливу на формування керівного складу цих органів. Маючи власних адвокатів та зв’язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

В розслідуванні зазначено: “Є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов’язана з Татаровим, буде використовуватися владою для розв’язання ще багатьох скандальних справ”.

Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Раніше він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності. Татаров керував кримінальними провадженнями щодо активістів Революції Гідності.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

В Україні загострюється ситуація з безробіттям, зокрема з недостатньою...

Путін заявив, що “Орєшник” витримує температуру Сонця, але експерти спростовують

Володимир Путін зробив чергову гучну заяву, стверджуючи, що боєголовки...

Права і обов’язки військовозобов’язаних після закінчення бронювання

У процесі мобілізації важливою частиною є бронювання військовозобов'язаних працівників....

Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

Швейцарія висловила готовність виставити до 200 своїх солдатів для...

Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок у справі розкрадання коштів хлібозаготівельних підприємств

19 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив угоди про...

БЕБ розслідує фінансові схеми компаній «Герц» та ФК «Герц»

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розпочало досудове розслідування у...

Як не стати жертвою карткових афер

В Україні шахраї постійно вдосконалюють свої методи обману, адаптуючи...

Як правильно оскаржити висновки військово-лікарської комісії в Україні

В Україні військовозобов’язані громадяни мають право оскаржити рішення військово-лікарської...