Мільярди для маріупольців — у кишенях мера: історія Вадима Бойченка

Під час війни, коли десятки тисяч маріупольців втратили домівки, мер Вадим Бойченко зумів перетворити державні й міжнародні програми допомоги на особисте джерело збагачення. Про це йдеться у масштабному журналістському розслідуванні, яке викрило схеми привласнення сотень мільйонів гривень, призначених для переселенців.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко покинув Маріуполь, тоді як мешканці залишилися під обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпеці, а його родина — у Києві. Саме в цей період сім’я мера почала активно скуповувати елітну нерухомість у Львові, Хмельницькому та столиці, поповнюючи автопарк преміум-класом.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження

Спів у хорах і гуртах під час святкових та...

Лайфхаки з соцмереж: що варто пробувати, а що краще уникати

Соціальні мережі продовжують формувати харчові та оздоровчі звички людей...

Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

Вчені з Неаполітанського університету імені Федеріко II з’ясували, що...

Кандидат у судді Олег Шкута не відповідає критеріям доброчесності

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, професор...

Mercedes-Benz колишнього директора заводу «ЛОРТА» потрапив у ДТП: винуватиця втекла

У центрі Львова сталася ДТП за участю дружини колишнього...

Приватизація “Укрбуду”: компанія Микитася пов’язана з новим покупцем

Фонд державного майна України продовжує процес приватизації активів компанії...

Критика та витрати: що не так з оновленням Бессарабського ринку

У Києві завершилася реконструкція ринку на Бессарабській площі, який...

Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

Південноукраїнська АЕС (філія НАЕК «Енергоатом») 6 листопада 2025 року...