За понад десятиліття роботи Національного антикорупційного бюро України значна частина гучних кримінальних проваджень проти представників оточення колишнього президента Віктора Януковича не завершилася вироками суду. Частина справ була закрита через закінчення строків давності, інші — через процесуальні помилки або укладення угод.
Про це свідчить аналіз низки резонансних справ, які протягом багатьох років залишалися в центрі суспільної уваги.
Однією з найвідоміших була справа бізнесмена Сергія Курченка. За даними слідства, діяльність його структур завдала державі збитків на суму близько 2,6 млрд гривень. Сам Курченко перебуває за кордоном, а один із його соратників у межах цієї справи отримав умовний термін без конфіскації майна.
Інше гучне розслідування стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Йдеться про так звану схему «податкових майданчиків», через яку бюджет, за оцінками слідства, міг втратити понад 100 млрд гривень. Однак це провадження згодом було закрите.
Справу щодо закупівель у Міністерстві охорони здоров’я часів міністерки Раїси Богатирьової також не вдалося довести до вироку. Йшлося про розтрату сотень мільйонів гривень під час державних закупівель ліків. Проте Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати Богатирьову підозрюваною через процесуальні порушення під час вручення підозри.
Ще одна справа стосувалася колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. За версією слідства, державі було завдано збитків на суму близько 195 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд скасував його заочний арешт, зазначивши, що у матеріалах справи не було достатніх доказів для такого рішення.
Кримінальне провадження щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка було закрите НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через сплив строків давності.
Водночас справа ексміністра енергетики Едуарда Ставицького фактично не має судових результатів уже багато років. У медіа також згадувалася інформація про його зустріч в Ізраїлі з колишнім першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, що викликало додаткові запитання у громадськості.
Експерти зазначають, що велика кількість процесуальних помилок, тривалі строки розслідування та складність міжнародного розшуку фігурантів суттєво ускладнили перспективу доведення цих справ до реальних вироків.
