Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд.
Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 осіб — на 10% більше, ніж у 2023 році.
Очолила список Національна поліція України — тут 322 посадовці задекларували цифрові активи. Це становить 15% від усіх чиновників із криптовалютою.
Далі у списку:
-
240 працівників прокуратури;
-
227 суддів;
-
119 представників міських рад;
-
77 військових із ЗСУ;
-
38 співробітників НАБУ.
Найбільше «криптодекларантів» проживає у столиці та області — 767 чиновників, із них:
-
582 у Києві;
-
185 у Київській області.
Інші регіони:
-
Харківщина — 172;
-
Дніпропетровщина — 167;
-
Львівщина — 133.
Хто з чиновників має найбільше криптовалюти
Олег Бондаренко, голова комітету Ради з питань екології, став абсолютним рекордсменом за кількістю задекларованих біткоїнів — 80 BTC, що дорівнює 279,4 млн грн за курсом на 1 квітня 2025 року.
Депутат Сергій Майзель володіє найбільшим обсягом Ethereum — 200 токенів ETH (приблизно 15,5 млн грн).
Лідером за крипто-доларами (USDT) став представник Офісу Генпрокурора Віталій Бровко, який задекларував 847 908 USDT (близько 35 млн грн).
Декілька колишніх чиновників заявили про втрату доступу до своїх криптогаманців. Найгучніші випадки:
-
Роман Сарамага, ексзаступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC (сьогодні це 1,33 млрд грн), але у 2024 році заявив, що доступ до них втрачено.
-
Ігор Осіпов, депутат Подільської райради на Одещині, також зник із 1 800 ETH (близько 140 млн грн).
Аналітики припускають, що криптовалюта серед українських держслужбовців виконує подвійну функцію — як засіб збереження в умовах нестабільної економіки, і як альтернатива класичним фінансовим інструментам, що складніше відстежити.
Зростання таких декларацій викликає запитання щодо прозорості походження коштів, а також необхідності посилення державного контролю над обігом криптовалют серед посадовців.
