Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

Європа може не впоратися навіть з озброєнням себе, не кажучи вже про Україну. Так вважають у The Economist.

Результат воєн на виснаження, як правило, визначається тим, у якої зі сторін кращий ОПК. Економіка Росії більша за українську майже в 14 разів, але сукупні ресурси союзників України набагато більші за російські. Здавалося, Україна має бути в змозі перемогти. Однак зараз, коли конфлікт вступає у свій третій рік, саме через оборонну індустрію шальки терезів поступово схиляються на користь РФ.

Найкраще це помітно по артилерійських боєприпасах. Під час літнього контрнаступу ЗСУ на добу вистрілювали по 7 тисяч на добу – більше, ніж росіяни. Зараз же росіяни випускають по 10 тисяч снарядів на добу, тоді як українці – вп’ятеро менше.

І Америка, і ЄС відчувають проблеми з наданням фінансової допомоги. У Києві побоюються, що міжпартійні конфлікти і вороже налаштований Дональд Трамп доведуть до того, що Україна стане повністю залежною від Європи. При цьому сукупні військові поставки країн ЄС уже перевершили американські, але картина неоднорідна. Якщо Німеччина надала підтримку на понад 17 млрд євро, то Франція – лише на півмільярда.

Комісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон виступає за створення фонду на 100 млрд для підвищення обороноздатності Європи. За його словами, це не тільки допоможе Україні, а й стане страховкою на випадок, якщо Трамп виведе США з НАТО. Щоправда, неясно, чи підтримує ще хто-небудь ідею Бретона в Євросоюзі.

Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації. Цього року Росія збільшила військові витрати на 68%, до 6,5% від свого ВВП. Її виробництво артилерійських боєприпасів оцінюється в 4,5 млн одиниць на рік, а далекобійних ракет – у 100 одиниць на місяць (удвічі більше, ніж на початку вторгнення).

США і Європа розраховують до 2025 року наростити випуск 155-мм снарядів приблизно до 1,2 млн на рік. Але якщо в Штатах боєприпасами займається уряд, то в Європі – приватні фірми. Наприклад, у норвезько-фінській Nammo кажуть, що їхні замовлення зросли втричі порівняно з березнем 2022 року: збільшення виробничих потужностей настільки величезне, що компанії необхідна урядова підтримка. Але закони про конкуренцію в ЄС перешкоджають інвестиціям у промислову базу.

Одним зі способів, як прискорити виробництво в Європі, може бути спрощення технічних вимог. Наприклад, якщо передбачається, що снаряди вже незабаром після сходження з конвеєра запускатимуться зі зношених артилерійських знарядь в Україні, то нема чого забезпечувати їм довгострокове зберігання.

З далекобійними ракетами все дещо складніше: Європа передала до США більшу частину виробництва двигунів для боєприпасів до HIMARS та інших систем. Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції буде вкладено зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися тільки до 2026 року.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Вартість опалення в Україні: чому комуналка стає все дорожчою

У 2023 році розрахунок вартості централізованого опалення в Україні...

Рахункова палата обрала переможцем в тендері компанію з найдорожчою пропозицією

Закупівля Рахункової палати на майже 19 мільйонів гривень викликала...

Гральний бізнес в Україні б’є рекорди: на 74% зросли податкові надходження

Гральний бізнес в Україні продовжує демонструвати позитивні тенденції навіть...

Журналісти дізналися, що депутатка від партії “ЄС” неодноразово виїжджала на відпочинок замість закордонних відряджень

Редакція "СтопКор" продовжує слідкувати за виїздом українських депутатів та...

В Україні виявлено зв’язок з міжнародною схемою криптовалютного шахрайства

Журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project,...

Європейські країни не готові відправляти миротворців в Україну без США

Європейські країни наразі не готові відправляти миротворців до України...

Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

6 березня Президент України Володимир Зеленський перебуває з робочим...

Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

Арсен Жумаділов залишає посаду гендиректора Державного оператора тилу (ДОТ)....