У світі індивідуального захисту давно існує дилема: чим надійніший бронежилет, тим він важчий і менш зручний. Але дослідники Міського університету Нью-Йорка (CUNY) зробили прорив — створили матеріал, який у звичайних умовах залишається легким і гнучким, а під час удару миттєво твердне, перетворюючись на надміцний бар’єр.
Основою інноваційного матеріалу став графен — найтонший у світі матеріал, що складається з одного шару атомів вуглецю. Вчені поєднали два шари графена під певним кутом і створили умови, за яких при раптовому навантаженні, наприклад, від кулі, всередині матеріалу відбувається миттєва структурна перебудова.
Під час такого удару вуглецеві зв’язки всередині матеріалу переупорядковуються, формуючи короткочасну структуру, схожу на алмазну. Цей процес називають ударно-індукованою фазовою трансформацією. Він триває наносекунди, але забезпечує неймовірну твердість у момент небезпеки. Як тільки навантаження зникає, матеріал повертається у гнучкий стан, зберігаючи свої властивості для подальшого використання.
Порівняно з традиційними бронежилетами з кевлару чи вуглецевих волокон, новий матеріал має унікальну перевагу — надзвичайну легкість при тому самому рівні захисту. Потенційно це дозволить створювати броню, яка за відчуттями нагадуватиме звичайний одяг, не обмежуючи рухів військових, рятувальників чи поліцейських.
Перспективи застосування такого матеріалу виходять далеко за межі оборонної сфери. Завдяки малій вазі й гнучкості він може стати проривом у авіації та космонавтиці — для захисту апаратури від мікрометеоритів або для створення надлегких, але надміцних корпусів. У цивільній сфері графенова броня може знайти місце у гнучкій електроніці, смартфонах і пристроях, що носяться, де важливі одночасно міцність і еластичність.
Наразі матеріал проходить етап лабораторних випробувань. Вчені працюють над тим, щоб зробити його виробництво масштабним і доступним. Якщо це вдасться, світ отримає технологію, здатну змінити не лише захисну індустрію, а й дизайн гаджетів, архітектуру та транспорт майбутнього.
