Денис Малюська: Сумнів у легітимності Зеленського зараз – величезна помилка

Міністр юстиції Денис Малюська визнаний рекордсменом, що тримається на своєму посту з часів першого уряду за президентства Володимира Зеленського. Урядовий склад пережив зміни, інші колишні члени, такі як Михайло Федоров і Дмитро Кулеба, зараз займають інші посади.

У серпні 2024 року пройде п’ять років з того часу, як Малюська очолює відділи юстиції, що включають міжнародні суди, пенітенціарну систему та реєстраційні служби. Політичні експерти не відносять Малюську до конкретної політичної групи, бачачи його більше як екстравагантного чиновника зі специфічним почуттям гумору.

У інтерв’ю для ВВС Україна Малюська довелося відповідати на серйозні питання щодо законності масової мобілізації, залучення засуджених до армії та легітимність повноважень президента Зеленського після 21 травня.

ВВС запитала, яке правове значення для України має оголошення Росією у розшук президента Зеленського. Денис Малюська зазначив, що крім Зеленського, в розшук також включено інших високопоставлених посадовців. Це означає, що подорожі будь-якого виду, будь то службові чи особисті, до країн, які не є прозахідними або активними союзниками України, стають більш ризикованими.

Через механізми взаємної правової допомоги можуть виникнути проблеми, запити, затримки – всі ці процедурні та бюрократичні труднощі. Хоча чинному президентові – Володимиру Олександровичу – дозволено вільно подорожувати, оскільки він має імунітет як глава держави, проте ця посада не є вічною. Тому, теоретично, Росія може спричинити проблеми за кордоном в країнах, які підтримують її. Однак ймовірність того, що ці запити потраплять до бази Інтерполу і отримають підтримку, дуже мала.

Навіть Інтерпол іноді пропускає наших співвітчизників, бо це велика бюрократична структура, – зазначив Малюська. Це може ускладнити чи обмежити подорожі для тих, хто був оголошений у розшук. Водночас, розшук Зеленського Міжнародним кримінальним судом є більш серйозною ситуацією, ніж те, що зробила Росія через свої національні розслідування.

ВВС часто піднімає тему, що стосується юридичних аспектів чинного президента України, а саме – його легітимності після 21 травня, коли закінчується його п’ятирічний термін. Денис Малюська зазначив, що президент не втратить своєї легітимності, оскільки його повноваження тривають до обрання наступного.

Проте, за словами Малюськи, багато положень Конституції сформульовані так, що можуть стати предметом спекуляції чи теорій змови. Часто вони можуть використовуватися для створення шуму та паніки. Наприклад, деякі положення про воєнний час сформульовані неідеально, що створює певні непорозуміння.

Щодо питання оголошення стану війни, Малюська відзначив, що це не має сенсу з юридичної точки зору. Навіть спеціалісти з міжнародного гуманітарного права вважають, що оголошення чи не оголошення стану війни не впливає на те, що Україна знаходиться у воєнному стані. Це лише формальність, яка не має юридичного значення.

ВВС розглядає можливість звернутися до Конституційного суду для роз’яснення питання про легітимність президента. Однак, Денис Малюська відмовляється від такого кроку, зауважуючи, що це вийшло б за межі його повноважень. Враховуючи ситуацію в країні, він вважає, що зараз не доцільно звертатися до Конституційного суду, оскільки це може призвести до негативних наслідків.

На запитання про легітимність указів і документів президента з 21 травня, Малюська підтверджує, що вони залишаються чинними. Він зазначає, що норма про строк повноважень президента ніколи не застосовувалась напряму і потребує тлумачення.

У діалозі з ВВС, Малюська також висловлює своє ставлення до можливості видалення деяких норм з Конституції. Він вказує на неоднозначності і недосконалості у тексті Конституції, які потребують виправлення, проте вважає, що це не можливо зробити зараз, особливо в умовах війни.

Нарешті, на запитання про позов до Верховного суду щодо призначення виборів президента, Малюська вважає, що юридично це не має підґрунтя, і він не бачить перспектив для такого рішення.

У першому читанні був ухвалений законопроект про мобілізацію засуджених, який пізніше був ухвалений парламентом в цілому. Денис Малюська відзначив свою підтримку цього законопроекту.

У відповідь на запитання щодо широкого залучення засуджених до участі в бойових діях, Малюська зауважив, що кожен випадок потребує індивідуального розгляду. Він вважає, що саме Збройні Сили мають визначати, хто підходить для служби, а хто ні.

Проте, щодо включення всіх засуджених до Збройних Сил, Малюська зазначив, що необхідно уникати екстремальних ситуацій. Наприклад, особи, які вчинили серійні вбивства чи є сексуальними маніяками, можуть залишитися у місцях покарання. Однак, він відзначив, що деякі засуджені, зокрема ті, хто вчинив вбивства у юному віці та відбули тривале покарання, можуть мати інший психологічний стан, ніж на момент злочину, і можуть бути розглянуті для включення до Збройних Сил.

На першому етапі законопроект про мобілізацію засуджених був ухвалений у першому читанні, а потім і в цілому парламентом. Денис Малюська підтримав цей законопроект.

У розмові про можливі наслідки цього кроку, відзначилася паралель між цією ініціативою та практикою Росії, яка використовує схожий підхід у мобілізації, що включає примусове залучення. Однак, Малюська зауважив, що відмінність полягає у підходах: в Україні це контрактна служба, де особа добровільно вступає в армію, тоді як у Росії – примусове втягування.

Наступною темою обговорення стали проблеми залучення військовослужбовців із кримінальним минулим. Малюська зазначив, що українські Збройні Сили можуть залучити приблизно 10-20 тисяч таких осіб, проте відзначив, що ці цифри можуть змінюватися в залежності від конкретної ситуації. Також він підкреслив важливість реформування процесу медичної експертизи для військово-лікарської комісії.

Згідно з Малюською, кількість ув’язнених в установах виконання покарань збільшилася, а це частково пов’язано з новими категоріями злочинів, що пов’язані з війною, такими як колаборація. Також до зростання призвело збільшення злочинів, пов’язаних з вогнепальною зброєю.

В ефірі ВВС обговорили можливі юридичні прогалини у новому законодавстві про мобілізацію. До таких порад звертали увагу і звичайні громадяни, і юристи, які активно діляться своїми висновками у соцмережах. Малюська визнав, що подібна практика може шкодити процесу мобілізації, проте це не означає, що вона є незаконною.

Обговорили також питання про створення великого реєстру військовозобов’язаних. Малюська вважає, що він міститиме інформацію, яка вже є в реєстрах, тому небезпека не настільки велика.

Щодо можливих сотень тисяч судових позовів від Територіальних центрів комплектування, Малюська вважає, що судова система може впоратися, адже схожі механізми застосовувалися раніше, наприклад, у випадках неплатників аліментів. Такий потік справ вимагатиме ретельного планування та координації, проте ймовірність масового навантаження на судову систему не є дуже великою.

У відомого доповідача ВВС є запитання стосовно утримання російських громадян, які перебувають у в’язницях в Україні. Денис Малюська визнає, що не може назвати точної кількості військовополонених у цих установах, але підтверджує будівництво третього табору для них, що свідчить про значну кількість осіб.

У співбесіді йдеться про умови утримання. Малюська пояснює, що технічне забезпечення першого табору, відкритого раніше, є кращим за інші, завдяки значній допомозі міжнародних партнерів. Він також зазначає, що усі установи дотримуються міжнародних стандартів, проте не завжди можуть виконати всі норми Женевської конвенції, зокрема, щодо фінансового утримання полонених. Він пояснює, що деякі норми конвенції мають вагу у більш романтичних умовах війни, але в реальних умовах вони можуть бути важкими для виконання.

У розмові з ВВС виникає питання про фінансове утримання військовополонених у військових установах. Денис Малюська заявляє, що немає фінансових можливостей для плати їм такої ж зарплати, як українським офіцерам, пояснюючи це обставинами, що Україну атакували, і виражає сумнів щодо практичної реалізації цієї ідеї.

Далі обговорюється вимога Женевської конвенції щодо утримання військовополонених військовими і розбіжності цієї норми з реальністю війни. Малюська стверджує, що такий підхід може створити додаткові ризики для військовополонених та не враховує специфіку поточного конфлікту.

Потім розмова переходить до важливості дотримання міжнародних стандартів, які відображають цивілізованість країни. Малюська закликає до комунікації з російським населенням щодо безпеки та нормальних умов українського полону, наголошуючи на важливості зменшення кількості противників у бойових діях та підготовки до можливих обмінів полоненими.

У розмові з ВВС обговорюється тема міжнародних судових процесів та конфіскації активів Росії за кордоном. Денис Малюська наголошує, що перші позови до Європейського суду з прав людини були подані ще у 2014-2015 роках, і зараз підходить час до перших рішень.

Він зазначає, що в міжнародному праві відсутня примусова виконавча влада, яка характерна для національного права. Тому рішення судів можуть мати важливе значення для міжнародних комунікацій і партнерств, але не завжди призводять до миттєвих змін у політиці країн.

Щодо конфіскації активів Росії за кордоном, Малюська висловлює песимістичний сценарій, за якого Україна може отримувати доходи від цих активів, але це буде дуже обмежена сума. Середній варіант передбачає розрахунок виплат за майбутні роки, а оптимістичний варіант – повне відшкодування. Наразі схоже, що найбільш ймовірний другий сценарій.

У дискусії з ВВС обговорюється відсутність військової юстиції в Україні на 11-му році збройного конфлікту та на третьому році повномасштабної війни з Росією, особливо звертаючи увагу на її необхідність за цих умов. Денис Малюська намагається роз’яснити причини такої ситуації.

По-перше, він вказує на те, що спочатку очікувалося, що конфлікт триватиме лише 2-3 тижні. З цієї причини рішення щодо будівництва військової юстиції не було прийнято. Також фінансові та організаційні питання ускладнюють процес будівництва.

Друга проблема полягає в потребі визнати, що війна триватиме ще тривалий час. Однак, військова юстиція вимагає великих зусиль і коштів для будівництва. Малюська визначає це як складне і неоднозначне питання.

Хоча військова юстиція може бути корисною, особливо в умовах війни, Малюська зазначає, що важко оцінити, чи має Україна достатні ресурси та час для будівництва такої системи вже зараз. Він виражає підтримку ідеї введення військової юстиції, але зазначає, що для успішної імплементації її потрібно було розпочати ще до 2022 року.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Ярмольський і його зв’язки з Медведчуком та кримінальні справи гуманітарної допомоги

Помічник екссекретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова...

НАТО не досягло згоди щодо військової допомоги Україні

Міністри оборони країн НАТО не досягли згоди щодо виділення...

Гучний скандал у Верховній Раді через взлом системи парламенту

Сьогодні, 14 червня, нардепка Олександра Устінова заявила про незаконне...

Прокуратура направила до суду справу проти колишніх керівників «Інформ-Ресурси» через збитки на 187 млн грн

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду справу проти...

ВАКС об’єднав справи Бахматюка та Насірова щодо неправомірної вигоди

Вищий антикорупційний суд підтримав об'єднання справ олігарха Олега Бахматюка,...

Суд ліквідував мережу «громадських організацій» Медведчука, які планували державний переворот у Києві

Суд ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції щодо заборони...

Нові правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах

Кабінет міністрів прийняв постанову "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під...

Україна нарощує дипломатичний тиск для повернення військовозобов’язаних з-за кордону

Україна планує продовжувати свій збалансований підхід до питання повернення...