Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом». Це перший подібний аудит за останнє десятиліття, і його висновки демонструють масштабну трансформацію боргової політики України на тлі повномасштабної війни.
За даними Рахункової палати, в умовах російської агресії витрати держави, насамперед на оборону, різко зросли. Водночас окупація частини територій та руйнування економіки призвели до падіння виробництва, скорочення експорту й інвестицій, що зумовило зниження ВВП і стрімке зростання дефіциту бюджету. Для його покриття уряд був змушений значно активізувати запозичення, передусім зовнішні.
Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.
Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.
Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.
За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.
Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.
Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:
-
не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;
-
не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).
Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.
Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.
Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.
Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.
Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.
Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.
