За словами Лібанової, значна частина робочих місць, що раніше займали мобілізовані чоловіки, тепер переходять до жінок, а також чоловіків старшого віку, які не підлягають мобілізації. “З погляду роботодавця, ідеальний працівник сьогодні — це той, кому вже виповнилося 60 років і тому його не можна призвати в армію”, — підкреслила Лібанова.
Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.
Внутрішня міграція та демографічні зміни
Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.
Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.
Економічні виклики та зростання зарплат
На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.
