Адвокати колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів, благають суд повернути хоча б частину застави.
«Усі кошти – а їх треба зібрати 229,2 млн грн до понеділка, 6 березня – підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу» – Андрія Коболєва… По закінченню непорозуміння у виді судового процесу проти Коболєва ці кошти буде повернуто усім, хто долучився та побажав повернення. Альтернативно кошти можуть бути спрямовані у фонд «Повернись живим». Ці слова належать українському бізнесмену та засновнику інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Майже рік тому у Facebook він зробив заклик підтримати грішми ексглаву «Нафтогазу», який опинився на грані ув’язнення.
Пан Мазепа є товаришем екскерівника «Нафтогазу» Коболєва, якого антикорупційні органи обвинувачують у привласненні коштів в особливо великих розмірах. У березні 2023 року Мазепа спільно з новою дружиною колишнього «нафтогазівця» Світланою Панаіотіді запустили челендж: за лічені дні через соціальні мережі вони зібрали не повну, але значну суму на заставу для Андрія Коболєва.
Справу було виконано наполовину. 1982 жертводавця задонатили 106,5 млн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (належить Мазепі) та громадській організації «Демократична сокира» з поміткою: «Цільова програма застава». Потім вказані організації перевели ці кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Один мільйон «із хвостиком» на заставу від себе додав й сам герой цієї історії Андрій Коболєв.
Унікальність справи Коболєва у тому, що за екскерівника «Нафтогазу» було внесено 107 млн грн застави, що становить всього 46,71% від визначеної судом суми. Себто судове рішення щодо обрання міри запобіжного заходу не було виконано. Це навіть публічно визнав адвокат Коболєва Олександр Лисак. Його цитата: «У нас виникла цікава ситуація із запобіжним заходом для Андрія Володимировича Коболєва. Адже є рішення апеляції, в якому визначено розмір застави (229,2 млн грн). На сьогодні не внесено всю заставу, то можна вважати, що не виконана судова ухвала про призначення запобіжного заходу. Коли ж прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, то суд частково задовольнив і зобов’язав (підозрюваного – «Главком») носити засіб електронного контролю», – зазначив адвокат екстопменеджера «Нафтогазу».
Водночас адвокат Олександр Лисак зауважив, що у прокуратури була можливість повторно ініціювати перегляд запобіжного заходу, враховуючи невнесення застави. Але цього не сталося.
У відносному спокої гроші небайдужих українців на заставу для фігуранта пролежали до початку 2024-го. А далі сталося несподіване…
«Віддайте наші гроші!»
9 січня Вищий антикорупційний суд узявся за розгляд клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу колишньому керівнику «Нафтогазу». Подібне «прощупування» Феміди не раз відбувалося протягом 2023 року. Наприклад, 30 листопада сторона захисту переконувала суд у тому, що необхідно повернути Коболєву всі його закордонні паспорти, вилучені за наполяганням антикорупційної прокуратури. Аргументи прості: з початку 2022-го обвинувачений перебував за кордоном, а на початку січня 2023 року, дізнавшись про своє кримінальне переслідування, свідомо приїхав до України. Більше того під час досудового розслідування Коболєв, із дозволу слідства, виїжджав за кордон «для підтримання обороноздатності нашої держави».
Та Феміду подібні пояснення сторони захисту не вразили і вона відмовила у задоволенні клопотання. Однак цього разу у процесі виринули екстраординарні обставини.
Захисник екскерманича «Нафтогазу» почав промову з аналізу застави обвинуваченого у розмірі 107,1 млн грн. За словами адвоката, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг». Однак є важливий нюанс, на якому наголосили адвокати обвинуваченого: внесені кошти за Коболєва не є власністю «Конкорд Консалтинг». Гроші на рахунок фірми вносили небайдужі громадяни, котрі підтримують Коболєва. І тепер, як стверджує сторона захисту, частина з цих громадян вимагає повернути власні гроші. Відповідні звернення вже надходять на адресу ТОВ «Конкорд Консалтинг».
У свою чергу компанія Ігорю Мазепи закидала «листами щастя» і самого Коболєва, і антикорупційний суд: мовляв, погралися, а тепер час повертати гроші. Скоріше за все, йшлося про 35,59 млн грн. Адже саме на таку суму адвокати просили суд зменшити розмір застави.
У ці дебати включилася прокурор. Вона розкритикувала пропозицію зменшити заставу. Доводи зводилися до того, що ТОВ «Конкорд Консалтинг» самостійно ухвалило рішення бути заставодавцем обвинуваченого. Також це стосується й збору коштів на заставу. Як зазначила прокурор, під час залучення коштів товариство повідомляло, що кошти можна буде повернути після закінчення розгляду справи або, за клопотанням цих же осіб, гроші можна буде спрямувати до благодійного фонду. Теперішні ж вимоги громадян до ТОВ «Конкорд Консалтинг» стосовно повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу, застосованого до Андрія Коболєва, наголосила сторона обвинувачення.
Непохитну позицію зайняла й Феміда: статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення необхідної суми на користь особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням. Навпаки – заставодавці повинні розуміти, що можуть взагалі втратити внесені кошти, якщо підозрюваний або обвинувачений не виконуватиме покладені судом на нього обов’язки.
Окремо суд заявив, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем ТОВ «Конкорд Консалтинг» щодо внесення застави за Коболєва, не зумовлюють обов’язкову зміну запобіжного заходу.
«У судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов’язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон», – сказано в ухвалі антикорупційного суду.
У Мазепи тепер свої проблеми
А вже пізно ввечері 18 січня стало відомо про затримання силовиками й самого товариша Коболєва, бізнесмена Ігоря Мазепи. Це сталося під час проходження україно-польського кордону у «Шегині». Він, за версією адвокаті, прямував на Всесвітній економічний форум у Давосі. Захисники, правда, чомусь не врахували той факт, що форум саме сьогодні завершується, а всі українські заходи на ньому проведені. Тому таке пояснення мало дивний вигляд.
За даними ЗМІ, у справі проти Мазепи начебто присутній російський слід. Крім цього, зазначалося, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі Concorde Capital, цікавляться отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі на Київщині. Адвокати бізнесмена заявили, що під час обшуків силовики вибили двері бізнес-центру.
«Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах. Саме кримінальне провадження стосується зведення нерухомості (котеджних містечок) ще у 2013 році…», – таку заяву ближче до ночі оприлюднила компанії Concorde Capital.
Вранці 19 січня правоохоронці оприлюднили подробиці обшуків. За даними слідства, бізнесмен Ігор Мазепа виконував роль організатора схеми незаконного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури –Київської ГЕС. Протягом 2020-2021 років засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах прибрали до рук понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у незаконній приватизації державного майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а засновнику інвестиційної компанії ще й у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній.
Зважаючи на перебіг подій, кримінального переслідування бізнесмену Мазепі таки не уникнути. У такому випадку він, як і Коболєв, може постати перед судом. А далі знайомий набір прийомів від правоохоронців: клопотання про обрання міри запобіжного заходу, арешти майна, застава тощо.
При бажанні силовиків вони можуть влаштувати бізнесмену кримінальний «спам». Наприклад, відкриття щодо Мазепи кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство» (стаття 190 Кримінального кодексу) або «Привласнення чужого майна» (стаття 191 Кримінального кодексу) за епізодом… збору коштів на заставу Коболєву.
Поштовхом для цього якраз можуть стати звернення жертводавців, котрі оббивають пороги мазепівського ТОВ «Конкорд Консалтинг».
Тим паче, що ще рік тому під дописом у Facebook дружини Коболєва Світлани Панаіотіді з’явився цікавий коментар. Сторонній чоловік повідомив про перерахування певної суми коштів на рахунок ТОВ «Конкорд Консалтинг» на заставу Коболєву. При цьому він визнав, що не підписував жодних документів із компанією Мазепи: «Суму закинув, яку не шкода. Повертати не обов’язково. Просто, щоб потім не довелося ще їм (ТОВ «Конкорд Консалтинг» – «Главком») мати проблеми з оподаткуванням та звітами».
Нагадаємо, у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Натомість сторона захисту все заперечує і вважає ці виплати законними.
Слідство встановило, що очільник компанії (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.
Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії. При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Він отримував середню місячну зарплату в еквіваленті 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Щоправда, це мова лише про зарплату, бо виплати були набагато більшими, враховуючи солідні щомісячні премії. До речі, як днями заявила у суді прокурор, за час роботи в «Нафтогазі» Андрію Коболєву було виплачено понад $20 млн у вигляді премій.
Віталій Тараненко
