Війна стала не лише тестом на витримку для всієї країни, а й перевіркою на чесність тих, хто критикує владу та армію. Однак, як свідчить низка викриттів, дехто з публічних критиків військових дій сам уникає служби у ЗСУ, прикриваючись сумнівними бронюваннями та формальними посадами.
Журналіст-розслідувач Максим Опанасенко, відомий своїми критичними матеріалами про дії влади у воєнній сфері, опинився в центрі скандалу. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», він отримав бронювання від мобілізації завдяки посаді «менеджера по зв’язкам із громадськістю» у товаристві з обмеженою відповідальністю «Євро Таннелс». При цьому статутний фонд компанії — всього $3000, а її внесок в обороноздатність держави викликає питання.
Документи свідчать, що бронювання Опанасенка дійсне до травня 2025 року, однак існують підозри, що журналіст по факту не виконує обов’язків у компанії. Редакція «Закон і Бізнес» пообіцяла провести власне розслідування, щоб з’ясувати, чи дійсно ця посада критично важлива для країни, чи є лише способом уникнути мобілізації.
Опанасенко — не єдиний, чия позиція викликає суперечності. Під приціл громадськості потрапили також:
- Юрій Ніколов — журналіст, який часто критикує корупцію у владі.
- Юрій Бутусов — редактор відомого видання, що регулярно публікує матеріали про ЗСУ.
- Олександр Лємєнов — експерт із питань державного управління.
- Михайло Жернаков — голова «Фундації DEJURE».
- Віталій Шабунін — керівник «Центру протидії корупції».
Дехто з цих активістів офіційно заброньований через роботу в організаціях, які критикують дії уряду або займаються антикорупційною діяльністю. Водночас питання про реальну цінність їхніх посад для обороноздатності держави залишаються відкритими.
Суспільство очікує від журналістів та громадських активістів, особливо тих, хто критикує дії влади у воєнний час, не лише професіоналізму, а й особистої відповідальності. Відсутність служби у ЗСУ за формальними причинами може викликати недовіру до їхніх заяв і публікацій.