В Україні введення національної програми кешбеку, яка передбачає повернення частини витрат споживачів за покупки, викликало широке обговорення. Однак економіст попереджає, що нова ініціатива може стати джерелом серйозної корупції. Основною проблемою, на думку експертів, є можливість чиновників впливати на рішення про те, яким підприємствам і в якому обсязі надаватиметься кешбек.
Економіст Данило Монін висловив побоювання, що програма “Національний кешбек” створена як ще одна корупційна схема, яка робитиме дуже багатими чиновників. Він пояснив суть можливої схеми.
“Спочатку треба зробити так, щоб українські виробники стали неконкурентними, піднявши, вартість електрики та кредитів, а потім вбудувати чиновника, який вирішуватиме якому підприємству скільки кешбеку повернути. І потече стежка валіз Кеша, чиновникам щоб повернути частину грошей назад. А тепер уявіть просто альтернативу – нижчі податки, які без чиновника роблять українських виробників конкурентнішими. У першому випадку основний профіт отримає чиновник, у другому – бізнесмен, який цей засіб вкладе в розвиток або збільшить зарплату своїм співробітникам, створиться додаткова додаткова вартість. Але соціалізм плодить лише корупцію”, – написав Данило Монін.
Скільки коштів витратить держбюджет на програму “Національний кешбек”
З огляду на запропонований обсяг видатків держбюджету на програму “Національний кешбек” у 2025 році в розмірі 6 млрд грн, середньомісячний кешбек може становити близько 500 грн. Про це заявили в Мінекономіки. У відомстві підкреслили, що не очікують перевищення витрат держави на програму понад закладені 3 млрд грн на 2024 рік.
«Розрахунково середній розмір кешбеку може скласти близько 500 грн на особу на етапі, коли істотна кількість виробників уже повноцінно братиме участь у проєкті. У перші місяці очікуємо менше через поступове приєднання виробників», — повідомили в міністерстві.
Таким чином, з огляду на компенсацію за держпрограмою в розмірі 10% вартості куплених товарів вітчизняних виробників, за очікуваннями міністерства, у середньому учасники програми щомісяця купуватимуть українських товарів на 5 тис. грн.
Що з підвищенням податків?
У вівторок, 3 вересня, Парламент підтримав за основу внесення змін до держбюджету-2024 з метою збільшення видатків сектору безпеки та оборони на 495,3 млрд грн. Водночас законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, який є системно пов’язаним зі змінами до держбюджету, парламентарі відправили на повторне перше читання. Мінфін закликав парламентарів таки підвищити податки.
29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Доопрацьованим законопроєктом передбачається, зокрема:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
- встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
- встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
- вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Інші проблеми з програмою “Національний кешбек”
У постанові Кабінету міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 прописані умови програми “Національний кешбек”. Для участі покупцю необхідно:
- перейти на вебсайт (мобільний застосунок) або звернутися до відділення уповноваженого (уповноважених) банку (банків) для подання заяви про участь в експериментальному проєкті, яка містить такі відомості: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; номери поточного (поточних) рахунка (рахунків) (за стандартом IBAN), платіжні операції за якими будуть аналізуватися на відповідність вимогам експериментального проєкту;
- надати дозвіл на надання інформації для забезпечення дотримання положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці, згоду на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків до інформаційної системи для надання електронної публічної послуги “Кешбек “Зроблено в Україні” за формою, визначеною уповноваженим банком, та дозвіл на обробку персональних даних;
- відкрити спеціальний рахунок для зарахування кешбеку;
- встановити мобільний додаток порталу Дія на електронному пристрої, технічні параметри якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
- обрати у мобільному додатку Дія послугу “Кешбек “Зроблено в Україні”. Результати обробки інформації для отримання державної грошової допомоги (кешбек) відображаються у мобільному додатку Дія.
Тобто учасники програми “Національний кешбек” погоджуються надати доступ до своїх банківських рахунків. Варто додати, що у березні 2024 року Національний банк України оновив правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року. Порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:
- самим клієнтам (їхнім представникам),
- за рішенням суду,
- правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
