Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України.
Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще у 2024 році в межах ширшого пакету змін до законодавства, спрямованого на посилення мобілізації. Проте реалізація зіткнулася з низкою юридичних труднощів — зокрема, відсутністю чітко прописаних механізмів зміни типу військової служби для осіб, які переходять із однієї силової структури до іншої.
Наразі ці обмеження фактично унеможливлюють переведення фахівців, навіть за їхньої згоди, на службу до ЗСУ чи інших формувань оборонного сектору.
Документ має на меті виправити цю прогалину та забезпечити нормативну базу для організованого процесу кадрових переміщень в умовах війни.
У пояснювальній записці також акцентується, що мова йде про оптимізацію кадрових ресурсів у секторі безпеки та оборони, а не про примусове скорочення чи звільнення. Законопроєкт передбачає зміни до чинного законодавства, які дозволять прозоро і в межах правових норм переводити військовослужбовців між відомствами без втрати їхнього статусу та гарантій.
На тлі широкого суспільного обговорення питань мобілізації, увагу також привертає ситуація з іншими структурами безпеки. Зокрема, за офіційною статистикою, станом на кінець 2024 року в лавах Національної поліції налічувалося 70–75 тисяч чоловіків віком від 25 до 60 років. При цьому близько 90% із них мають звільнення від мобілізації, що породжує дискусії щодо рівномірності розподілу мобілізаційного ресурсу.
Чи вдасться законопроєкту №13346 пройти необхідні етапи розгляду та реалізації — покаже час. Але його поява свідчить про те, що у владі визнають потребу адаптації кадрової політики в умовах тривалого воєнного конфлікту.
