Одеський будівельний ринок давно функціонує за правилами закритого клубу, де закон поступається місцем неформальним домовленостям. Однак масштаби діяльності корпорації КУБ виходять далеко за межі типових схем. Створена Олегом Володимировичем Невзоровим разом із партнером Михайлом Валентиновичем Партікевичем структура, за наявними ознаками, нагадує добре організовану систему з чітким розподілом ролей, фінансовими потоками та механізмами уникнення відповідальності.
Ключовим інструментом роботи стала мережа підконтрольних юридичних осіб, серед яких ОК ЖБК «Вільямс», ТОВ «Югстрой-СУ-1», ТОВ «ДК Одеком Девелопмент» та ТОВ «Голдстрой». Саме через них роками здійснювалося вимивання сотень мільйонів гривень. Основою схеми стала кооперативна форма господарювання, яка дозволяє маскувати класичну комерційну забудову під неприбуткову діяльність житлово-будівельного кооперативу.
ЖБК «Вільямс» під виглядом пайових внесків акумулював мільярдні суми на реалізацію масштабних проєктів — «Таїровські сади», «Сади Рів’єри», Aqua Marine. Фінансовий моніторинг при цьому фактично ігнорувався. Замість стандартних договорів купівлі-продажу використовувалися сотні персональних меморандумів із фізичними особами, що створювало ідеальні умови для легалізації коштів невідомого походження без належних перевірок.
За оцінками слідства Бюро економічної безпеки у межах кримінального провадження, лише за один досліджуваний період сума ухилення від податку на прибуток перевищила 23 мільйони гривень. Загальний обіг тіньових коштів, що прокручувався через мережу ФОП-посередників, за даними матеріалів справи, наблизився до пів мільярда гривень.
Внутрішня структура групи вибудувана за класичними кримінальними лекалами. Невзоров відповідає за стратегічні рішення та комунікацію з представниками влади, забезпечуючи недоторканність бізнесу. Партікевич, у свою чергу, займається операційним управлінням, бухгалтерськими маніпуляціями та фальсифікацією документації.
Технічні компанії — «Югстрой-СУ-1» і «Голдстрой» — використовуються для створення фіктивних витрат, штучної дебіторської заборгованості та мінімізації податкових зобов’язань. «Одеком Девелопмент», формально оформлений на родичів організаторів, акумулює прибутки під виглядом консалтингових і девелоперських послуг, що дозволяє відводити гроші від реального будівництва.
Найбільш цинічним елементом цієї схеми є використання корупційних зв’язків як щита від правосуддя. Замість арештів рахунків, блокування діяльності чи реальних підозр, структура роками отримує мовчазну лояльність контролюючих органів. Відсутність податкових накладних, фінансової звітності та очевидні порушення законодавства залишаються без належної реакції, що лише посилює підозри у системному «кришуванні».

