В кінці квітня російські війська здійснили прорив на північний захід від Авдіївки, просунувшись на 3 км вглиб українських позицій до селища Очеретине. Цей прорив призвів до утворення плацдарму, який російські війська з того часу поступово розширювали, захоплюючи навколишні села. Останнім з цих сіл стало Новоселівка Перша.
Захоплення цього села відкриває окупантам оперативний простір на кілька кілометрів на захід, де простягаються поля. Аналітики вважають, що українські війська, ймовірно, відійдуть за річку Вовча, щоб зупинити подальше просування російських військ. На сьогоднішній день російські війська знаходяться лише за 22 км на схід від Покровська, хоча на початку року ця відстань становила 38 км.
Як зазначає аналітик видання Bild Юліан Рьопке, якщо російські війська зможуть просунутися ще на 13,5 км, вони досягнуть опорних пунктів-побратимів, які є воротами до Дніпровської області. Прорив позицій 115-ї механізованої бригади ЗСУ біля Очеретиного дозволив російським військам швидко просунутися на захід. Підкріплення окупантів закріпили ці територіальні здобутки, що дозволило продовжувати наступ.
Як пише Forbes, за останній тиждень окупаційні сили змогли просунутися на 6,5 км на захід від Очеретиного. Військовий кореспондент Юрій Бутусов назвав ситуацію “критично складною”. Він зазначає, що попри щоденні втрати тисяч солдат, Росія продовжує атакувати завдяки чисельній перевазі у людях та важкій техніці.
Бутусов також підкреслює, що російське командування атакує бригади, які мають найслабше управління та організацію, що додає складнощів українським військам. Найгірший сценарій передбачає можливість російських військ досягти Мирнограда та Покровська, що створить загрозу для Дніпровської області.
Український центр оборонних стратегій підрахував 27 спроб російських військ прорватися через нестабільну українську лінію оборони на схід від Покровська, з яких 22 атаки були відбиті, але п’ять досягли успіху.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наголошує на важливості контролю над селищем Прогрес, яке замикає лівий берег річки Вовча й Карлівське водосховище, створюючи буфер безпеки для російських військ. Захоплення плацдарму навколо Очеретиного стало можливим завдяки природним перепонам, які дозволяють окупантам концентрувати свої сили та засоби для подальших наступальних дій.
