За перші шість місяців 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Опендатабота з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції.
Більшість документів стосувалися 2024 року, а пік подачі припав на березень — тоді надійшло 71% декларацій. При цьому кожна восьма згодом зазнала виправлень.
За 2024–2025 роки НАЗК розпочало 1 534 повні перевірки декларацій, з яких 78% уже завершено. Порушень не виявили лише у 0,9% випадків — це 11 декларацій. До перевірки відбирають лише ті документи, що відносяться до категорії високого ризику.
У майже половині перевірок (45%, або 558 випадків) виявили неточності, які не перевищують 302 тис. грн. Це тягне за собою дисциплінарну відповідальність — від догани до звільнення чи позбавлення премій.
Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки свідомого подання неправдивих відомостей на загальну суму понад 5,8 млрд грн — у середньому 13,6 млн грн на документ. За цим фактом у 2024 році відкрили 358 кримінальних проваджень, у 2025-му — 258, але до суду доходить лише 6–7% справ.
Ще 159 декларацій (13%) підпали під адміністративну відповідальність через недостовірні дані на суму понад 129,5 млн грн. Штрафи за це становлять від 17 000 до 42 500 грн.
У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 млн грн. У 30 деклараціях (3%) знайшли необґрунтовані активи на суму понад 129,1 млн грн.
В окремих випадках фіксували одразу кілька порушень: 18 декларацій поєднували недостовірні дані та незаконне збагачення, а 24 — недостовірні дані та необґрунтованість активів.
За оцінками експертів, така статистика свідчить не лише про масштаби проблеми з достовірністю декларування, а й про низьку ефективність доведення справ до вироків у судах.
