В Україні несподівано загострилися стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка до цього часу вважалася лояльною до президента і його адміністрації.
Перші ознаки цього були помічені ще в липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.
Сьогодні Зеленський з цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду “невідкладно найближчим часом” провести засідання. За його словами, термінового ухвалення потребують законопроєкти про виплати бійцям за операцію на Курщині, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їхнім рідним, трофейну зброю та позбавлення звань і нагород колаборантів.
“Звісно, окрім цих названих мною рішень, є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, зокрема, духовну незалежність, а також урядова робота, щоб їх впровадити. Усе це необхідно зробити дійсно оперативно”, – заявив Зеленський.
А парламент не збирався вже понад три тижні.
Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви, і, як примусовий захід, заблокувала парламентську трибуну.
Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроєкт.
Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем’єр-міністра.
“Страна” повідомляла, що з кінця червня ширяться чутки про можливу рокіровку Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віцепрем’єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає глава ОП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.
Однак “перезавантаження” досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією, це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи то навіть очолює голова пропрезидентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.
Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), між прем’єром і Арахамією склалися “добрі та різноманітні стосунки”. При цьому голова фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака “центр ухвалення рішень”.
“Тому він вирішив поборотися за Шмигаля”, – написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.
