Життя підлітків в Україні змінилося до невпізнаваності з початку повномасштабного вторгнення. Окрім постійної загрози обстрілів, на горизонті з’явився ще один страх — ймовірне зниження мобілізаційного віку. Це питання активно обговорюється в Україні та за її межами, викликаючи занепокоєння у молоді та їхніх батьків.
За даними британського видання The Times, багато підлітків розглядають навчання за кордоном як спосіб уникнути не тільки війни, але й можливості бути мобілізованими.
Харківський 17-річний Дмитро поділився своїми планами:
“Я збираюся вчитися в Польщі. Там безпечніше, немає бомб і ризику, що мене мобілізують без згоди. Після закінчення навчання вирішу, чи повертатися додому”.
Його друг, також Дмитро, висловлює схожі побоювання:
“Вчитися тут важко через постійні вибухи та відключення електроенергії. Тому я теж їду”.
Згідно з даними ЄС, із початку війни понад 190 тисяч українських хлопців віком від 14 до 17 років зареєстровані як біженці в країнах Європи.
Українська депутатка Олександра Устінова підтвердила, що зниження мобілізаційного віку може мати катастрофічні наслідки. У розмовах із представниками США вона зазначила, що такий крок спровокує масовий виїзд сімей із дітьми та втрату покоління.
“Якщо ми хочемо втратити майбутнє покоління, тоді це те, що потрібно робити”, — сказала Устінова.
У міжнародному контексті питання підліткової мобілізації стає темою дискусій, адже українська влада балансує між потребами фронту та ризиком втрати довіри суспільства.
Плани молоді залишити Україну — це не лише страх мобілізації, а й бажання уникнути умов війни: обстрілів, відключень електрики та загального стресу. Університети Європи стають для багатьох українських підлітків не лише освітньою перспективою, а й захистом.
Водночас перед Україною постає складне завдання: зберегти довіру молоді, забезпечити їм майбутнє вдома та уникнути політичних і соціальних потрясінь.
