У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

  • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

  • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

  • Вінницька область — 182 рішення;

  • Одеська — 168;

  • Львівська — 147;

  • Дніпропетровська — 116;

  • Київська — 115.

Реальні строки — виняток, не правило

У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших...

Ціни до 60 грн і різкий відкат: що сталося з тарифами на зарядку електрокарів

На початку 2026 року ринок електрозарядних станцій в Україні...

Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

У керівництва Росії немає реального наміру йти на врегулювання...

Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на...

Росія повторює тактику Покровська для атаки на Костянтинівку

Російські війська намагаються відтворити схему підготовки наступу, яку раніше...

Лікарі пояснили, який продукт ефективний проти високого холестерину

Підвищений рівень так званого “поганого” холестерину є однією з...

Вночі 4 лютого в Україні стався землетрус

Пізно ввечері 4 лютого в Україні було зафіксовано землетрус....