У Верховній Раді планують розглянути законопроєкт №12384 «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства», який, за словами експертів і екологів, може призвести до обмеження доступу громадян до водойм та створити ризики для довкілля.
Ініціаторами законопроєкту виступили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, його заступник Андрій Мотовиловець, голова аграрного комітету Олександр Гайду та ще кілька народних депутатів. Документ парламент має розглянути 10 березня.
Раніше схожий законопроєкт уже був ухвалений парламентом, однак президент наклав на нього вето. Нинішня версія документа подана повторно, і для її ухвалення буде достатньо простої більшості голосів — 226 депутатів.
Документ передбачає створення нових умов для інвестування у рибне господарство. Зокрема, йдеться про можливість надання підприємцям у користування водних об’єктів і прилеглих земельних ділянок для розвитку рибництва та пов’язаної інфраструктури.
Разом з тим екологи звертають увагу, що законопроєкт може скасувати чинну заборону на передачу в оренду водойм, які використовуються для питних потреб населення.
Фахівчиня з питань природно-заповідного фонду Української природоохоронної групи Катерина Філюта зазначає, що вирощування риби передбачає використання кормів, які можуть негативно впливати на якість води.
За її словами, штучне збільшення популяції риби у водоймах може змінити природний баланс екосистеми та створити ризики для видів риб, які традиційно мешкають у цих водоймах.
Критичні зауваження до законопроєкту висловили і представники Національної академії наук України. Науковці пропонують доопрацювати документ, оскільки він може створювати додаткові екологічні ризики.
Подібну позицію озвучила і Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора. Там вважають, що запропоновані зміни не враховують чинних природоохоронних механізмів і можуть призвести до погіршення стану довкілля.
Зокрема, у разі передачі у користування водойм, які використовуються для питного водопостачання, існує ризик погіршення якості води. При цьому законопроєкт не встановлює чіткої системи контролю за її станом.
Окрім того, документ не передбачає можливості розірвання договору користування водним об’єктом у разі порушення природоохоронного законодавства.
Ще одним дискусійним положенням законопроєкту є можливість розміщення тимчасових споруд у прибережних захисних смугах.
Йдеться про невеликі земельні ділянки площею до 0,1 гектара, які можуть надаватися для облаштування виробничої інфраструктури — причалів, сортувальних майданчиків або пунктів прийому риби.
Втім експерти звертають увагу, що закон не обмежує кількість таких ділянок. У результаті вздовж берегової лінії може з’явитися значна кількість об’єктів або навіть огорож, що фактично ускладнить доступ громадян до води.
Крім того, законопроєкт не передбачає проведення оцінки впливу на довкілля або громадських слухань перед реалізацією таких проєктів.
Екологи наголошують, що документ фактично дозволяє обмежувати право загального водокористування. Це може стосуватися купання, катання на човнах, забору води або любительського рибальства.
На думку експертів, такі обмеження можуть використовуватися для легалізації вже існуючих випадків незаконного перекриття доступу до водойм.
У висновку Головного юридичного управління Верховної Ради також зазначено, що законопроєкт може суперечити Конституції України та не враховує позицію Конституційного Суду щодо права громадян на вільний доступ до водних об’єктів.
Зауваження до документа висловили й кілька міністерств. Зокрема, Міністерство фінансів пропонує доопрацювати законопроєкт, а Міністерство економіки, Міністерство довкілля та Міністерство аграрної політики висловили власні застереження.
Таким чином, ініціатива, яка декларується як механізм залучення інвестицій у рибне господарство, викликає серйозну дискусію серед екологів, науковців та юристів щодо можливих наслідків для довкілля та доступу громадян до природних ресурсів.
