Білорусь робить публічний крок до діалогу з Україною, намагаючись послабити санкційний тиск і повернутися до розмов із Заходом. Голова КДБ Іван Тертель заявив про готовність «знайти консенсус» щодо припинення війни, тоді як офіційний Київ заяву поки не коментує.
Іван Тертель заявив, що його відомство готове до переговорів із українською стороною, аби «шляхом тихих і спокійних домовленостей» вийти на компроміс. За його словами, «президент працює, щоб стабілізувати ситуацію в регіоні», а Мінську «вдалося збалансувати інтереси сторін» у складних умовах ескалації. Водночас він підкреслив, що «багато що залежить від української сторони».
Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.
За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.
Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».
