Україна активно застосовує ЗРК Patriot і SAMP-T для захисту від російських ракетних атак, і вони показали себе як ефективні засоби протидії балістичним і крилатим ракетам. Проте нова розробка РФ — ракета середньої та міжконтинентальної дальності “Орєшник” — може стати викликом, який ці системи не здатні подолати, повідомляє Defense Express.
Основна проблема — роздільна бойова частина
Ракета “Орєшник” оснащена роздільною головною частиною з кількома бойовими блоками індивідуального наведення та хибними цілями. Це ускладнює перехоплення, оскільки:
- Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть обстрілювати обмежену кількість цілей одночасно.
- Кількість боєголовок “Орєшника” перевищує можливості ЗРК, які зараз є в Україні.
- Основна швидкість ракети на вході в атмосферу — від 3 до 7 км/с, що створює додаткові труднощі для систем перехоплення.
Обмеження існуючих систем
Навіть такі передові комплекси, як THAAD, мають обмеження щодо одночасного обстрілу цілей, особливо при розділенні бойових частин ракети.
У теорії, системи Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть уразити боєголовки “Орєшника”, які вже увійшли в атмосферу, але через кількість об’єктів і швидкість ракети ефективність таких дій залишається під питанням.
Єдиний ефективний метод перехоплення
Експерти зазначають, що найбільш ефективним способом боротьби з “Орєшником” є знищення ракети до розділення її бойових блоків. Це завдання можуть виконати ракети SM-3, які використовуються у складі системи Aegis — як морської, так і стаціонарної сухопутної версії Aegis Ashore.
SM-3 здатна знищувати ракети на маршовій ділянці траєкторії, що дозволяє уникнути загрози від роздільних боєголовок. Проте наразі такі системи не доступні Україні.
“Орєшник” демонструє, що Росія прагне створити зброю, здатну обходити існуючі засоби ППО. Для ефективного протистояння таким загрозам Україні потрібні не лише сучасні ЗРК, а й інтегровані системи перехоплення балістичних ракет далекої дії.
