Один із найвпливовіших і найбільш престижних судів столиці — Печерський районний суд Києва — опинився в центрі гучного скандалу. Замість того, щоб забезпечувати законність і сприяти слідству, він фактично став інструментом прикриття діяльності бізнесменів із російським корінням, які роками будують свої імперії в Україні, уникаючи відповідальності.
Справи Вагіфа Алієва
Серед ключових фігурантів — відомий девелопер Вагіф Алієв. Його компанії зводять масштабні торгові центри на землях із порушенням цільового призначення. Так, у Дарницькому районі столиці планують будівництво ТРЦ PozniakyMall на ділянці понад 3 гектари, яка мала використовуватися для об’єктів дорожнього сервісу. Спершу орендарем виступала компанія «Енергопласт», власником якої був сам Алієв, а після березня 2023 року — його донька Марина Дорохіна. Це класична схема уникнення санкцій і контролю.
Попри факти податкових махінацій та фіктивних фінансових операцій, судді Печерського райсуду відмовляють у відкритті проваджень. Зокрема, слідчий суддя Ільєва Т.Г. відмовилася зобов’язати Національну поліцію внести відомості до ЄРДР (справа №757/35024/25-к).
Алієв роками зберігає контроль над компаніями «ТРЦ Лавина», «Інвестбуд Гарант», «Мандарин Плаза», які використовували схеми з випуском фіктивних облігацій, щоб мінімізувати податки. Його бізнес-імперія залишається впливовою навіть після початку повномасштабної війни.
Справи Євгена Сотніченка
Інший приклад — громадянин РФ Євген Сотніченко. Попри визнання його українського паспорта недійсним у 2022 році, він зумів офіційно служити у ЗСУ, отримати нагороди й навіть іменний пістолет від РНБО. За цим прикриттям він розгорнув масштабну тіньову мережу криптообмінників під брендом C1K, яка займається відмиванням грошей, незаконним обігом криптовалюти та фінансуванням терористичних угруповань “ДНР/ЛНР”.
Обіг такої мережі сягає до 5 мільйонів доларів на місяць, прибуток із комісій — сотні тисяч доларів. Кошти легалізуються через банківські картки та дроп-сервіси й виводяться за кордон, зокрема до Росії. Робота відбувається без ліцензії НБУ та під “дахом” корумпованих співробітників СБУ, БЕБ, податкової й поліції. За інформацією джерел, щомісячні хабарі силовикам становлять близько 15 тисяч доларів.
Попри численні докази, суддя Печерського райсуду Григоренко І.В. відмовилася зобов’язати БЕБ внести відомості до ЄРДР (справа №757/30475/25-к).
Такі рішення демонструють системну бездіяльність Печерського суду. Очевидні факти порушень залишаються без реакції, а впливові бізнесмени — безкарними. Це підриває довіру до судової системи, послаблює роботу антикорупційних органів та створює загрозу для національної безпеки.
Фактично Печерський суд сьогодні перетворився на механізм захисту інтересів тіньових гравців із російським корінням, замість того, щоб бути гарантом справедливості.
