Будівництво Подільського мосту у Києві перетворилося на один із найбільш кричущих прикладів системної корупції в Україні. Проєкт, затверджений ще у 1993 році, мав з’єднати Поділ із лівобережжям і розвантажити транспортну мережу міста. Проте після десятиліть затримок міст запустили лише частково, а його інфраструктура залишилася неефективною.
За підрахунками експертів, на довгобуд уже витрачено близько 20 млрд грн, при цьому реальні роботи часто лише імітувалися під виглядом будівництва.
Корупційні схеми на об’єкті були багаторівневими. Субпідрядники перераховували мільйони бюджетних коштів фіктивним компаніям під виглядом оплати за роботи, які фактично не виконувалися. Генпідрядник ТОВ «Екобудтрейд», пов’язаний із Денисом Комарницьким, виграв контракт на понад 6 млрд грн, попри змову на тендері та численні порушення. Вартість оренди техніки, піску та інших матеріалів завищувалися у рази, а посадовці міської дирекції з будівництва мостів отримували підозри у привласненні сотень мільйонів гривень.
На «годівницю» наживалися не лише чиновники, а й політики та бізнесмени. Родина нардепа Миколи Тищенка отримувала доходи через компанії, пов’язані з будівництвом мосту, а металоконструкції постачав завод Петра Порошенка «Кузня на Рибальському». Через сумнівні схеми частина коштів йшла на рахунки російських компаній та бізнесменів, що підкреслює масштаб корупційних потоків.
Зрештою, Подільський міст став символом системної корупції в Україні, де десятки мільярдів гривень зникли з бюджету навіть під час війни.
