Сергій Підгайний, який нині очолює Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, опинився у центрі уваги через можливі схеми освоєння бюджетних коштів через підпорядковані комунальні підприємства.
Кар’єра Підгайного тривалий час була пов’язана з Одесою. До 2005 року його діяльність пов’язували зі структурами бізнесмена Руслана Тарпана. У період, коли містом керував Едуард Гурвіц, Підгайного також асоціювали з віцемером Михайлом Кучуком, який відповідав за будівельний напрям. Уже тоді його ім’я фігурувало у контексті впливу на інфраструктурні проєкти.
У 2020 році, під час його призначення на посаду віцемера Одеси, громадські організації виходили на акції протесту. Активісти заявляли про ризики створення корупційних механізмів у сфері будівництва та використання бюджетних ресурсів.
Фінансові декларації посадовця також викликають запитання. Перед звільненням з районної адміністрації Підгайний задекларував продаж рухомого майна на суму понад 1,8 млн грн. Водночас вже у вересні 2025 року він придбав автомобіль Audi A5 Sportback 2023 року випуску. Серед активів — квартира в Одесі площею 40,4 м², користування житлом понад 130 м², а також значні грошові заощадження: 25 тисяч доларів готівкою, 430 тисяч гривень і понад 1,1 млн грн на банківських рахунках.
На посаді в КМДА Підгайний відповідає за формування політики розвитку транспортної інфраструктури столиці та координує роботу комунальних підприємств, які виступають замовниками робіт за бюджетні кошти. Саме ця вертикаль управління дозволяє концентрувати вплив на розподіл фінансування.
Показовим прикладом стала діяльність КП «Київавтошляхміст», підпорядкованого департаменту. Під час реалізації проєкту протиаварійних робіт на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі було освоєно 95 млн грн. Водночас аналіз кошторисів свідчить про можливе завищення вартості матеріалів і робіт приблизно на 32%, що може означати переплату понад 30 млн грн.
Фактично йдеться про модель, за якої ключові рішення щодо бюджетних витрат приймаються в межах однієї управлінської вертикалі. Через підконтрольні комунальні підприємства реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти, що створює ризики непрозорого розподілу коштів і потенційних зловживань.
