Нове дослідження показало, що мозок зберігає спогади з періоду дитячої амнезії до дорослого життя, навіть якщо ми не можемо їх свідомо згадати. Це відкриття змінює розуміння того, як формуються та зберігаються спогади з дитинства, і відкриває нові перспективи вивчення розвитку пам’яті.
Раніше вчені вважали, що мозок молодих людей недостатньо розвинений для формування стійких спогадів, однак нові дослідження показали, що спогади зберігаються у вигляді мереж нейронів. Коли ми намагаємося пригадати, ці нейронні зв’язки зміцнюються. Однак, як зазначають дослідники, відсутність мови в ранньому дитинстві може обмежувати здатність до свідомого відтворення спогадів.
Одним з найбільш цікавих аспектів є те, що деталі перших спогадів можуть залежати від культурного середовища і виховання. Дослідження, проведені на дітей із різних культур, показують, що навіть перші спогади можуть варіюватися залежно від того, як часто батьки ставлять питання і ведуть розмови з дитиною. Наприклад, в Україні й США діти можуть згадувати свої перші спогади в середньому у віці 3,5 років, тоді як китайці згадують їх трохи пізніше.
Цікаво, що у новозеландських маорі перші спогади з’являються на кілька місяців раніше — у віці приблизно 2,5 років. Це, на думку вчених, може бути пов’язано з сильною культурною традицією усного передавання знань та історій у їхній культурі, що стимулює розвиток пам’яті в ранньому віці.
Дослідження також підтвердили, що ранні дитячі травми можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров’я, збільшуючи ризик виникнення тривожності та депресії в майбутньому.
Таким чином, спогади, сформовані в період дитячої амнезії, насправді зберігаються в мозку, і хоча вони не є свідомими, їхній вплив на наше життя може бути глибоким. Ці відкриття ставлять під питання, чому ми не маємо доступу до цих спогадів і чому спогади, сформовані до 7 років, руйнуються швидше, ніж у дорослих.
