Перед початком повномасштабного вторгнення російських військ, Україна мала лише один робочий екземпляр самохідної артилерійської установки “Богдана”. Її ефективність довелося переконатися навіть російським окупантам, коли Збройні Сили України переміщували її від Харківщини до Херсонщини та використовували для звільнення острова Зміїний. Навіть російські війська спочатку не усвідомлювали, що артилерією можна досягти такої віддаленості. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, “Богдана” зараз виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.
За даними матеріалу The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, Україна цьогоріч витратить понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, що є потрібними для застосування українськими Збройними Силами в новітній західній зброї.
Попри постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки перевищують за якістю російські аналоги. Однак питання, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим.
Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.
До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.
Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, впевнений, що з часом Україна зможе самостійно задовольнити свої потреби у зброї, зокрема у снарядах. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та купувати частину виготовленого, оскільки можливості українського військово-промислового комплексу вже перевищують закупівельні ліміти Збройних Сил України. Однак, Камишін щодня отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах, такі як працюють у непридатних для цього приміщеннях або виробничі лінії, що ламаються без видимих причин.
