5 січня православна церква вшановує пам’ять святих мучеників Теопемпта і Теони — подвижників раннього християнства, які жили наприкінці III — на початку IV століття, у період жорстоких переслідувань віруючих за правління імператора Діоклетіана.
Святий Теопемпт був єпископом і відкрито сповідував християнську віру. Його звинуватили у відмові приносити жертви язичницьким богам та поставили перед імператорським судом. Попри погрози, катування і перспективу страти, Теопемпт не зрікся Христа і залишився вірним своїм переконанням.
За переказами, святого кидали до в’язниці, намагалися отруїти, морили голодом, однак жодне з випробувань не завдало йому шкоди. Це сприймалося сучасниками як знак Божого захисту і сили віри.
Свідком страждань єпископа став волхв Теона — служитель імператора, який був присутній під час допитів і катувань. Вражений мужністю Теопемпта, Теона увірував у Христа, відкрито визнав це і зазнав переслідувань разом із ним. Попри тортури, він не зрікся нової віри.
Обидва святі прийняли мученицьку смерть, засвідчивши відданість Христу до кінця. Їхній подвиг став символом духовної стійкості, жертовності та перемоги віри над страхом.
За народними спостереженнями, похмурий день або мряка цього дня віщують швидку відлигу. Дрібний сніг вважається передвісником врожайного року, особливо для зернових культур. Сильний вітер 5 січня обіцяє холодну та затяжну весну.
У давнину цього дня намагалися не займатися хатніми справами та прибиранням. Вірили, що всі роботи слід завершити заздалегідь, аби зберегти духовну зосередженість напередодні великих свят. Також дотримувалися суворого посту до появи першої зірки, подібно до Святвечора перед Різдвом.
За православною традицією, 5 січня віряни відвідують вечірнє богослужіння, під час якого звершується освячення води. Святу воду беруть додому, щоб окропити житло, помолитися за захист і благословення для родини.
Освячену воду зберігають протягом року та вживають натщесерце зранку, зазвичай із часточкою просфори, як знак духовного очищення та оновлення.

