27 жовтня — дата, яка поєднує одразу кілька важливих сенсів: церковну пам’ять, українську мовну ідентичність і народні прикмети про зиму. Віряни сьогодні згадують Нестора Літописця. За новим церковним стилем саме 27 жовтня вшановується постать людини, яка лишила по собі ключові тексти про історію Київської Русі та життя ранніх українських святих. Саме завдяки працям Нестора ми знаємо чимало про формування давньої державності, князів, міжусобиці, перші хрещення і духовні практики. У старому стилі на цю дату припадало вшанування святого Миколи Святоші — князя, який зрікся світського життя, і чернігівського та київського праведника, а також мучеників Протасія і Параскеви Сербської. Ці імена далі живуть у місцевих церковних традиціях, особливо на півночі України.
Для України цей день має ще один вимір — мовний. 27 жовтня відзначається День української писемності та мови. Це свято присвячене розвитку української мови, освіти, культури і медіа. У цей день зазвичай говорять про історію переходу на українську, про те, як змінилася публічна мова після початку повномасштабної війни, і про відповідальність журналістів, освітян і блогерів за якість мовлення. Традиційно також проводиться радіодиктант: будь-хто може приєднатися до написання тексту в прямому ефірі, а потім надіслати свою роботу на перевірку. Автори безпомилкових текстів отримують подарунки й публічне визнання. Це не просто гра, а спосіб показати, що українська — жива, сучасна і єднає людей по всьому світу.
Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.
27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.
У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.
Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.
Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.
