Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.
На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.
Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.
Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.
Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.
Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.
Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.
Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.
У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.
Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.
Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.
Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.
