Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.
Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку.
За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.
Чому це відбувається?
У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори.
Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:
- Вік: З віком організм зазнає природних змін, серед яких зміни в структурі ока. Зниження гнучкості кришталика, сповільнення процесу вироблення сліз та інші фізіологічні зміни роблять очі більш вразливими до захворювань, включаючи ВМД.
- Тютюнопаління: Цигарковий дим містить шкідливі речовини, які можуть руйнувати клітини макули та пошкоджувати судини, що забезпечують живлення центральної зони сітківки. Тому тютюнопаління є серйозним фактором ризику для розвитку ВМД.
- Окислювальний стрес: Вільні радикали, які утворюються під час окислювального стресу, можуть пошкодити клітини макули та сприяти запаленню тканин, звуженню судин, що живлять сітківку. Це може призвести до розвитку ВМД та інших захворювань очей.
- Незбалансоване харчування: Недостатня кількість антиоксидантів у харчуванні, таких як цинк, вітаміни C та E, каротиноїди лютеїн та зеаксантин, а також Омега-3 жирні кислоти, може сприяти розвитку ВМД. Антиоксиданти допомагають боротися з окислювальним стресом, нейтралізуючи вільні радикали, що можуть пошкодити клітини макули.
- Сімейний анамнез: Історія захворювань у родині також може впливати на ризик розвитку ВМД. Якщо у родичів були випадки цього захворювання, імовірність його появи у дітей або інших членів сім’ї може бути вищою.
Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.
